Нова енцикліка Папи Франциска допомагає нам пізнати те, як Христос нас любить, — пише у своїй редакційній колонці Андреа Торньєллі, редакційний директор Vatican News.
У своїй новій енцикліці Папа Франциск пише, що «те, як нас Христос любить, є тим, чого Він не хотів нам надмірно пояснювати. Він показав це у своїх жестах. Спостерігаючи за Його діяльністю, можемо відкрити, як Він сприймає кожного з нас».
Як дітям грецького раціоналізму, постхристиянського ідеалізму, матеріалізму, а сьогодні також — мінливої культури індивідуалізму, нам важко зрозуміти повністю, що християнство не зводиться до теорій, філософії, збірки моральних принципів, ані навіть до серії сентиментальних поривів. Християнство — це зустріч із живою Особою.
Розуміння того, як Христос нас любить — тобто як притягує і покликує, — і встановлення зв’язку з Ним не може обмежуватися розумуваннями, культурною самоідентифікацією, яку можна афішувати, або підручником принципів, по який ми сягаємо в разі потреби. Розуміння того, як Ісус нас любить, стосується серця: це розповідь про жести, погляди і слова. Це історія дружби, питання сердечності.
«Я — це моє серце, — пише Наступник св.Петра, — бо це воно мене вирізняє, формує мою духовну сутність і єднає мене в сопричасті з іншими людьми». Папа Франциск припускає, що ми здатні зрозуміти, як нас любить Ісус, «спостерігаючи за Його діяннями», тобто обдумуючи сцени з Євангелія і дозволяючи себе дивувати євангельським подіям, які надалі відбуваються довкола нас, і часто — там, де ми й не сподівалися.
Дивлячись на Його дії, ми бачимо, що Ісус «присвячує всю свою увагу людям, їхнім турботам і їхнім стражданням». Тим, що пропонує Назарянин, є «взаємна приналежність друзів». «Він прийшов, подолав усі віддалі, став нам близький так, як найпростіші й найбільш буденні речі. По суті, Він має друге ім’я, що звучить ‘Еммануїл’ і означає ‘Бога з нами’, Бога, близького нашому життю, який живе посеред нас. Син Божий втілився і ‘принизив самого себе, прийнявши вигляд раба’», жертвуючи себе з любові.
Зустріч із християнською вірою означає зустріч із Серцем Христа — з Серцем, не здатним до байдужості, яке огортає нас нескінченним милосердям і запрошує Його наслідувати. Це також має соціальні наслідки — бо світ, який переживає війни, соціально-економічні нерівноваги, споживацтво та нелюдське використання технологій, «може змінитися, починаючи з серця».
Енцикліка «Dilexit nos», таким чином, стає інтерпретаційним ключем для розуміння цілого понтифікату Папи Франциска.