У «Ватиканського банку» — новий наглядовий очільник

Віденський архієпископ Крістоф Шенборн очолив орган, завдання якого — контролювати діяльність так званого «Ватиканського банку».

Після десятирічного головування кардинала Сантоса Абріля-і-Кастелло, Кардинальська комісія з нагляду за Інститутом релігійних справ (IOR) — фінансовою інституцією Святого Престолу, яку популярно називають «Ватиканським банком», у п’ятницю, 25 жовтня 2024 року отримала нового керівника. Ним став архієпископ Віденський кардинал Крістоф Шенборн, який є членом Наглядової ради від 2014 року. До її складу приєднався також кардинал Еміль Пауль Черріґ, колишній Апостольський нунцій в Італії та Республіці Сан-Марино.

Зі свого боку, Наглядова рада оголосила про призначення Хав’єра Маріна Романо на посаду віцепрезидента. Він приєднався до Ради у 2016 році й від лютого 2020 року є головою Комітету з аудиту та ризиків. Наглядова рада також оголосила про призначення новими членами голландця Бернарда Бреннінкмеєра та люксембуржця Франсуа Паулі. Перший з них працював в управлінні активами в США, Великобританії та Швейцарії, а другий має досвід роботи на різних керівних посадах в Європі.

Стабільні результати і прозорість

У своїй заяві кардинал Шенборн наголосив на бажанні продовжувати «шлях оновлення, накреслений Папою Франциском, з метою збереження і подальшого зміцнення професіоналізму, прозорості й відповідності IOR міжнародним нормам».

Голова Наглядової ради Жан-Батіст де Франсу, дякуючи кардиналові Абрілю-і-Кастелло за його роботу, зазначив: прогрес, досягнутий IOR за останні роки, «є надзвичайним, що підтверджується останньою ревізією MONEYVAL, значним збільшенням кількості нових кореспондентських банківських стосунків», а також фактом «виконання всіх критеріїв для членства в Єдиному платіжному просторі євро (SEPA), як і високими показниками інвестиційних рішень, застосованих IOR».

Сьогодні, підсумував він, «управління та прозорість IOR визнані такими, що відповідають найвищим міжнародним стандартам», і це, разом із «досягнутими солідними фінансовими результатами», дає змогу Інститутові, «відповідно до його місії, щорічно переказувати значну частину своїх прибутків на “релігійні справи” Святішого Отця».

Читайте також:
«Інвестиційна політика» Ватикану буде узгоджена з католицьким вченням. Що заборонено?