Коли знаменитий собор Нотр-Дам у Парижі знову відчинить свої двері 7 грудня, — вперше після пожежі 2019 року, — до відреставрованого собору повернуться не тільки священники, віряни і туристи. Компанію їм складуть п’ять святих, а точніше, їхні реліквії.
У Католицькій Церкві всередині кожного постійного вівтаря має бути крихітна «гробниця» — запечатаний контейнер з останками людей, які жили не за законами цього світу, а за Євангелієм; людей, які віддали своє життя Богові, наслідуючи Христа, чия Жертва повторюється під час кожної Євхаристії.
Реліквії у вівтарі нагадують про джерело й мету всього християнського життя і Таїнства милосердя. Вони також виявляють молитву торжествуючої Церкви у сопричасті святих.
Для нового вівтаря Нотр-Даму було обрано п’ятьох святих. П’ять ран Христа; п’ять хрестів, що їх використовують на церемонії освячення вівтаря; п’ять особистостей: троє жінок та двоє чоловіків, які демонструють п’ять способів відповіді на поклик Отця — доказ того, що кожне покликання є безмежно особистим.
1.Свята Мадлен-Софі Барат
Свята Мадлен-Софі Барат (1779-1865) — вихователька і засновниця Товариства Святого Серця, устав якого, натхненний єзуїтами, був визнаний у 1815 році. Присвятивши себе служінню дочкам аристократів та буржуа, ця жінка з Бургундії хотіла «відкрити та звільнити душі» через освіту, оскільки свого часу сама постраждала від авторитаризму старшого брата.
Штаб-квартира заснованої нею конгрегації була у Парижі, на місці нинішнього музею Родена. З 2009 року тіло святої спочиває у каплиці Пресвятого Серця церкви св. Франциска Ксаверія, навпроти ліцею Дюруї, який до 1904 року був під управлінням Товариства. Її нетлінне тіло виставлене для огляду і вшанування у релікварії зі скляними віконцями.
2.Свята Марі-Ежені Міллере
Це ще одна просвітителька, чиї реліквії зберігатимуться у катедрі Парижа. Марі-Ежені Міллере (1817-1898), канонізована у 2007 році, була жінкою з гарної лотаринзької родини. Вона пережила розлуку з батьками та самотність, спізнала смак мирських втіх, перш ніж почула промову отця Анрі Лакордера на великопісній конференції у Нотр-Дамі 1836 року.
Вона знайшла Бога водночас із своїм покликанням: навчати молодих дівчат, особливо з привілейованого, часто матеріалістичного середовища. «Служниця бідних», вона стала подругою отця Еммануеля д’Альзон. Вони заохотили одне одного заснувати нові згромадження: Сестер Успіння і ассумпціоністів та облатів Успіння.
3.Свята Катерина Лабуре
Третя жінка, чиї останки лежатимуть у вівтарі собору Нотр-Дам, це свята Катерина Лабуре (1806-1876). Вона почала віддано піклуватися про інших, коли мала лише 12 років, а після смерті матері та вступу старшої сестри у монастир почала працювати хатньою робітницею. Приїхавши у Париж як служниця, вона виявила, що там панує велике нещастя. У 1830 році вона вступила до Дочок Милосердя, незважаючи на занепокоєння батька.
Під час навчання вона отримала перше об’явлення Божої Матері 18 липня, а потім ще одне — 27 листопада 1830 року. Вона побачила образ Богородиці в оточенні слів: «О Маріє, без гріха первородного зачата, молись за нас, що до Тебе прибігаємо». Вона попросила викарбувати це зображення на медальйоні (знаменитий «Чудотворний медальйон»), щоб кожен міг наважитися просити заступництва Богородиці.
Розсудлива і скромна, свята Катерина померла після 45 років служіння бідним у хоспісі, залишивши по собі розповідь про свої видіння, які вона відкрила лише своєму духівнику. Зараз її тіло спочиває у каплиці на вулиці дю Бак.
4.Святий Шарль де Фуко
Святий Шарль де Фуко (1858-1916), уродженець Страсбурга і «апостол туарегів», пережив навернення у паризькому храмі св. Августина під час розмови зі священником, яка перетворилася на сповідь.
Покинувши своє розпусне та розкішне життя і бажаючи жити тихо і скромно, він став Братом Шарлем від Ісуса — апостолом Христа посеред Атлаських гір. Він жив відлюдником серед народу туарегів у Сахарі: переклав Євангеліє їхньою мовою, уклав французько-туарезький словник і записав тисячі рядків поезії туарегів про звичаї їхніх предків. 1916 року він був убитий озброєною групою бедуїнів, що оточили його скит у Таманрассеті на півдні Алжиру.
5.Блаженний Володимир Гіка
Володимир Гіка (1873-1954) був священником Паризької дієцезії, висвячений у віці 50 років. Румун за національністю, вихідець з православної родини, він став католиком у 29 років і прославився своєю відданістю справі єдності християн як предтеча екуменічного руху.
Отець Володимир, біритуаліст, що служив Літургію у латинському та візантійському обрядах, він був другом інтелектуалів Жака Маритена та Поля Клоделя, але жив у бідних нетрях у Вільжуїфі. Як дипломат Святого Престолу він повернувся у Бухарест під час Другої світової війни. У 1952 році комуністи заарештували його за зв’язки з Ватиканом і піддали тривалим тортурам, від яких він, зрештою, помер.
фінансово.
Щиро дякуємо!
