У вівторок, 9 листопада 2021 року, Ватикан оголосив, що канонізація блаженного Шарля де Фуко, «апостола туарегів», відбудеться в Римі 15 травня 2022 року. Що нам варто про нього знати?
Блаженний Шарль де Фуко, відомий також як брат Шарль від Ісуса, був солдатом, дослідником, католиком, священником, відлюдником і релігійним братом, який служив серед туарегів у пустелі Сахара на території Алжиру.
Де Фуко народився 1858 року в Страсбурзі. У віці шести років залишився сиротою, і його виховував дід — заможний аристократ. Коли Шарль подорослішав, він, як і його дід свого часу, вступив до французької армії. На той час він уже втратив віру, в якій виховувався, тому провадив розгульний спосіб життя і, як відомо, мав лихе почуття гумору.
Шарль де Фуко у дитинстві
Де Фуко звільнився з військової служби у 23 роки і вирушив у небезпечну дослідницьку подорож землями Марокко. Контакт із тамтешніми мусульманами та їхньою міцною вірою став для нього викликом. Шарль почав повторювати собі: «Боже, якщо Ти існуєш, дозволь мені познайомитися з Тобою».
Після повернення до Франції де Фуко, під духовним керівництвом священника, повернувся до віри. Це сталося у 1886 році, коли йому було 28. Шарлю де Фуко приписують такий вислів: «Як тільки я повірив у Бога, то зрозумів, що не можу жити інакше, ніж тільки для Нього».
Шарль де Фуко під час військової служби
Де Фуко сповнив покликання «слідувати за Ісусом у Його житті в Назареті», здійснивши паломництво до Святої Землі. Він вступив до ордену трапістів і протягом семи років служив Богові у монастирях Франції та Сирії. Протягом певного часу він також жив як монах-відлюдник неподалік монастиря кларисок у Назареті.
1901 року, коли йому було 43 роки, блаженний Шарль виїхав до Північної Африки, щоб служити серед туарегів — кочової етнічної групи з народу берберів, корінного північноафриканського населення. Він сказав, що хоче жити серед «найбільш віддалених і покинутих».
У Сахарі він радісно вітав усіх, хто проходив повз нього: християн, мусульман, юдеїв та язичників. Він із глибокою повагою ставився до вірувань та звичаїв людей, серед яких мешкав. Протягом 13 років життя у Сахарі блаженний Шарль дізнався про культуру і мову туарегів так багато, що уклав туарезько-французький словник і став справжнім «братом» для цього народу. Його вбила група бандитів 1 грудня 1916 року на порозі його скиту.
Скит блаженного Шарля де Фуко
Сторінка з укладеного ним словника мови туарегів
Він казав, що хоче проголошувати Євангеліє своїм життям і жити так, щоб люди говорили: «Якщо цей слуга такий, то який же його Пан?» Його духовність стала натхненням для засновників кількох мирянських асоціацій, релігійних громад та інститутів богопосвяченого життя, відомих як «духовна родина Шарля де Фуко».
Могила блаженного Шарля
Під час урочистої Меси з нагоди беатифікації Шарля де Фуко у 2005 році папа Бенедикт XVI сказав, що він «поставив у центр свого життя Євхаристію та Євангеліє». «Він виявив, що Ісус, який прийшов об’єднатися з нами у нашій людяності, запрошує нас до того всесвітнього братерства, досвід якого він згодом пережив у Сахарі, і до тієї любові, приклад якої дав нам Христос», — сказав він.
Переклад CREDO за: Catholic News Agency
фінансово.
Щиро дякуємо!
