Кардинал Курт Кох відслужив у крипті базиліки св.Петра у Ватикані Святу Месу з нагоди другої річниці народження для неба Йозефа Ратцінґера — Бенедикта XVI.
«Своєю постійною увагою та постійною спрямованістю до істини Божого Слова папа Бенедикт XVI переконливо показав нам, у чому полягає сенс людського життя. Те, що євангеліст Йоан називає Logos, насправді можна перекласти також як Сенс; “на початку був Сенс, і Сенс був у Бога, і Сенс був Бог”. Це дає нам вирішальну відповідь на запитання, яке хвилює людей усіх часів: у чому полягає сенс нашого життя і світу. Якщо сенс — це сам Бог, то сенс може бути тільки даний нам, даний нам як благодать». Так сказав кардинал Курт Кох, префект Дикастерію сприяння єдності між християнами, проповідуючи під час Святої Меси з нагоди другої річниці переставлення до вічності Бенедикта XVI. Євхаристійне богослужіння відбувалося поруч із місцем, де знайшли спочинок тлінні останки Йозефа Ратцінґера, повідомляє Vatican News.
Боже слово — відправна точка
Кардинал Кох, який був учнем професора Ратцінґера, назвав щасливим збігом той факт, що літургія цього дня пропонує пролог Євангелія від Йоана — «пісню прослави Логоса, Слова, яке споконвіку було в Бога», адже в ній «зосереджується найглибше ядро християнської віри».
«Йозеф Ратцінґер-Бенедикт XVI роздумував над цим і відкривав нам це протягом усього свого життя. У своїх богословських роздумах він завжди вирушав від Божого Слова, як воно представлене у Святому Письмі і як воно мандрує крізь історію в переданні Церкви. У Слові живого Бога Ратцінґер знайшов істину, якої люди прагнуть у глибині своїх сердець», — сказав кардинал Кох. Logos, нагадав він, не є чимось абстрактним, чистою теорією, бо Євангеліє каже, що Слово стало тілом, оселилося між нами.
Покликані до вічності Божою любов’ю
Тож як зауважив кардинал Кох, для Бенедикта XVI Логос — Боже Слово — глибоко пов’язане з любов’ю, бо сам Бог є любов, Deus caritas est, — як нагадував він нам у своїй першій енцикліці, що побачила світ на Різдво 2005 року. Причиною того, що смерть не може мати останнього слова в нашому житті, є ця любов. Тому «ми, люди, не можемо зникнути чи анігілювати у смерті, бо Бог знає своє створіння і любить його». Ба, навіть «людська любов прагне вічності, покликана бути незнищенною і є, так би мовити, криком до нескінченності».
«Саме Божа любов робить нас людей вічними; і ця любов, що дарує вічне життя, і є тим, що ми називаємо “раєм”. Бути в раю — це бути з живим Богом на віки вічні й мати можливість рухатися в безмежному морі Його любові. Бо небо містить, як гарно висловився папа Бенедикт XVI, втішну обітницю: “що Бог достатньо великий, щоб мати місце навіть для нас, смиренних”». Кардинал Кох додав, що для Папи Бенедикта небо — це «фундаментальна дійсність сопричастя».
Поставити Бога у центрі
Тож віра у вічне життя є нічим іншим як визнання того, що Бог — реальний.
«Поставити Бога в центр уваги було головним завданням папи Бенедикта XVI. У той час як Бог часто сприймається як щось чуже і зайве, і ми страждаємо від своєрідної слабкості слуху або навіть глухоти щодо Бога, папа Бенедикт XVI нагадував нам, що настав час думати про Бога», — сказав префект Дикастерію сприяння єдності між християнами, підкресливши, що ця центральність Бога є тривкою спадщиною богослов’я Ратцінґера.