Тиша. Відпочинок. Мовчання. Спокій. Це не ті речі, яким наша культура «щурячих перегонів» приділяє багато уваги. Але в останні роки помітна тенденція спротиву культурі «успішного успіху», нескінченному гортанню соцмереж, розсіяній увазі і надмірному плануванню.
Коли дні короткі, а повітря холодне, нас природно тягне до спокійних, врівноважених справ, якими можна займатися вдома. Після періоду канікул і зимових вихідних перехід до повільнішого темпу життя може стати приємною і корисною зміною.
Час відпочинку у Христі
Сезон тиші та відпочинку має особливе значення для християн. Ми знаємо, що у тому тихому, ледь чутному голосі, яким Бог промовляє до наших сердець, можна знайти Христа.
Зима запрошує нас зупинитися, зробити паузу, практикувати споглядання і шукати миру, який може дати лише Христос. Популярна авторка Кетрін Мей у своїй книжці «Зимівля: сила відпочинку та відновлення у важкі часи» писала:
«Взимку я хочу “пережовувати” ідеї у колі світла лампи — у повільному духовному читанні, підкріпленні для душі. Зима — пора бібліотек, глухої тиші книжкових стосів і запаху старих сторінок і пилу».
Ідея зими як часу для духовного читання, для роздумів і занурення у тишу для того, щоб глибше поринути у любов до Христа, це чудова ідея. Якщо вам важко переживати довгі темні зими, цей підхід може допомогти вам побачити красу цього сезону та оцінити те, що він може нам запропонувати.
Ось п’ять способів відпочити у Христі цієї зими:
1.Зробіть собі молитовний простір
Є давня традиція християнських сімей створювати вдома «маленький ораторій», тобто місце, відведене для молитви. Це може бути невелика етажерка у кутку, камінна полиця або навіть стілець біля вікна. Поставте поруч релігійний образ, і простір стане постійним запрошенням до розмови з Богом. У світлі дня або у темряві довгого зимового вечора дозвольте собі зупинитися тут і відпочити у мирі Христа.
2.Відновіть свій дух духовним читанням
Покладіть книжку духовного змісту на стіл у вітальні або біля ліжка, щоб регулярно звертати на неї увагу. Вона стане для нас постійним нагадуванням присісти чи прилягти — і приділити час цій заспокійливій та відновлювальній практиці.
3.Приєднуйтесь до вселенської молитви Церкви
Щоденний молитовний ритм усієї Церкви, Літургія Годин, відповідає зимовому споглядальному настрою. Можна почати з денних читань Меси, або з ранкових і вечірніх молитов. Читайте повільно, дозволяючи словам і фразам резонувати, у стилі Lectio Divina. Ранній захід сонця взимку дає додаткові природні можливості для цієї практики, а регулярний ритм молитви стає для нас тихими точками опори у зимові дні.
4.Бувайте на природі (якщо є можливість)
Багато хто з нас взимку «впадає у сплячку», зайвий раз не показуючи носа на вулиці. Але короткий час на повітрі може нас підбадьорити. Свіже повітря і сонячне світло завжди покращують настрій, а дослідження показують, що перебування на холоді підвищує енергійність та зосередженість, тому коротка зимова прогулянка може перетворитися на справді корисну звичку.
Ставтеся до прогулянки на вулиці як до базової процедури догляду за собою. Збирайтеся і йдіть — не кваплячись, звертаючи увагу на Божу присутність у суворій красі зими: рипінні снігу (якщо він, звісно, у вас є), голому гіллі дерев на тлі неба тощо.
5.Будьте з Христом на євхаристійній адорації
Тиха розмова з Богом під час адорації — прекрасний дар для будь-якої пори року. Зима може стати відповідним часом, для того, щоб виробити у себе цю звичку — можливо, рано-вранці, коли світ ще спить. Тиха темрява зимових ранків сприяє практиці просто бути поруч із Христом.
Наше прагнення зимової сплячки може бути запрошенням стати ближчими до Бога. У тиші цієї пори ми шукаємо споглядання та молитви. І в зимовій тиші ми чіткіше чуємо голос Бога.
Переклад CREDO за: Тереза Чівантос Барбер, Aleteia