Великий Піст нерідко є часом, коли ми посилюємо працю над своїм духовним життям. Постановляємо собі зречення, беремося до роздумів над нашим життям, бажаючи добре підготуватися до свята Воскресіння Господнього.
Одним із важливих аспектів цієї праці є Таїнство покаяння та примирення. Ось кілька порад, які допоможуть вам добре підготуватися до сповіді.
Навернення, прощення, примирення
Сповідь, згідно з Катехизмом Католицької Церкви, є «таїнством Навернення, бо воно сакраментальним способом здійснює заклик Христа покаятися, повернутися до Отця, від якого людина віддалилася через гріх» (ККЦ 1423).
Варто пам’ятати, що завдяки цьому таїнству ми повертаємось у стан освячувальної благодаті, отримуємо внутрішній спокій та примирення з Богом і Церквою.
Умови
Церква визначає п’ять умов доброї сповіді, які є безпосередньою формою приготування та здійснення цього таїнства. Це: іспит совісті, жаль за гріхи, тверде рішення виправитися, щира сповідь і відшкодування Господу Богу та ближньому.
Основою будь-якої сповіді завжди є добрий іспит сумління. Окрім цього, на нашому шляху до святості також варто звернути увагу на вказівки щодо цього таїнства, які нам переказала св.Сестра Фаустина у своєму «Щоденнику»: повна щирість і відкритість, смирення і послух (п.112).
Іспит совісті
До прийняття Таїнства сповіді треба підготуватися через іспит совісті. Як каже Катехизм Католицької Церкви, іспит совісті має бути проведений у світлі Божого Слова — наприклад, за допомогою Декалогу (Десяти заповідей), Гімну про любов або Нагірної проповіді.
Сьогодні можна знайти численні пропозиції допомоги в іспиті совісті: для дітей і молоді, для подружжів, для богопосвячених… Важливо, щоб, перш ніж схилити коліна в конфесіоналі, ми проаналізували своє життя від часу останньої сповіді.
Загалом сповідь є тільки визнанням скоєних гріхів; але якщо час і умови дозволяють — варто поглянути на своє духовне життя в ширшому контексті: чи (і в чому) нам вдалося щось змінити, виправитися в якійсь царині, здобути перемогу над якоюсь своєю слабкістю, — і поділитися цим зі сповідником.
Пропозиції для іспиту совісті
Іспит совісті для молоді
Іспит совісті для молоді (ІІ)
Іспит совісті для дорослих
Іспит совісті про те, як я люблю свою роботу (Ганна Хшановска)
Іспит совісті згідно з заповідями
Жаль за гріхи і постанова виправитися
Катехизм визначає жаль за гріхи як «біль душі і ненависть до вчиненого гріха з рішенням не грішити більше в майбутньому» (ККЦ 1451).
Церква розрізняє два види жалю: досконалий і недосконалий. Досконалий жаль за гріхи випливає з любові до Бога, якого людина любить понад усе, і приносить відпущення повсякденних гріхів. Натомість недосконалий жаль народжується зі страху перед вічним засудженням та іншими карами; але він також, як вказує Катехизм, є приготуванням до відпущення тяжких гріхів у Таїнстві покаяння.
Жаль за гріхи невідривний від іншої умови: сильного рішення виправитися. Щоб гріх насправді залишити, треба цього насправді хотіти. Треба сильного прагнення стати кращим.
Відшкодування Богу і ближньому
Відбувши сповідь, необхідно пам’ятати про останню умову для її плідного проживання: відшкодування Господу Богу і ближньому. Гріх ламає нашу дружбу з Богом, ранить не тільки нас, але часто також завдає шкоди нашим ближнім. Тому треба зробити все, щоби скоєне зло виправити. А це означає: повернути привласнене; відновити добре ім’я очорненій людині; спростувати погляди, які суперечать вченню Церкви; відшкодувати заподіяну кривду. Відпущений у конфесіоналі гріх вимагає справедливого відпокутування в різних вимірах життя.
Допомогою в цьому випадку стає також дана священником покута. В певному сенсі, відшкодування за гріх є «питанням честі»: Господь Бог мені пробачив, а я — хоч незначною мірою — виконую покуту, щоб Йому за це подякувати і відшкодувати заподіяне зло.
Благаймо Бога про прощення
Молитва перед іспитом совісті
Молитва перед сповіддю — про світло Святого Духа
Коли є «добрий час» для великопісної сповіді?
У круговерті справ і швидкому темпі життя ми часто забуваємо те, що в житті вірою є важливим. Поспішаємо все зробити якнайхутчіш. Саме тому час на великопісну сповідь варто запланувати. Так само, як перед святами ми плануємо час на прибирання. Бо якщо все залишити на останню хвилину, то знов буде поспіх, погане прибирання, побіжна сповідь, черги до конфесіоналів, розратування… Не раз можна навіть відмовитися від великопісної сповіді, виправдовуючись браком часу.
Добрим часом для сповіді є парафіяльні реколекції, в ході яких є визначений час для сповідей.
Обов’язок сповіді й Причастя
Згідно з Другою церковною заповіддю, вірні зобов’язані приступати до Таїнства покаяння принаймні раз на рік. З огляду на те, що Церква також наказує, щоби принаймні раз на рік, у Великодній період, католик прийняв Святе Причастя, — вірні часто йдуть до сповіді у попередній, великопісний час.
4 молитви, які допоможуть добре посповідатися
Молитва після іспиту совісті
Молитва після святої Сповіді
Церква радить сповідатися в ці дні, зокрема від Попільної Середи до Вербної неділі. Велика душпастирська рада — щоби сповідь відбути до Великого Четверга. Тоді можна буде Пасхальне Тридення переживати у стані освячувальної благодаті.
Переклад CREDO за матеріалами: Niedziela