Наближається великий день Воскресіння Господнього, але ми ще тільки при його порозі. Що нам каже страждання Великої П’ятниці?
Своїми роздумами з читачами CREDO напередодні Воскресіння Христа ділиться єпископ Віталій Кривицький, ординарій Київсько-Житомирський.
— Велика П’ятниця — дуже важливий день літургійного року. Вона є частиною Пасхального Тридення і тому входить до святкування смерті й воскресіння нашого Господа.
Цей день — саме Велика П’ятниця — є днем святкування смерті. Можливо, це виглядає дивно: чи можна святкувати смерть? Але пам’ятаймо, що святкування — це підкреслення, акцентування події, яка має для нас велике значення. Отож смерть Ісуса для нас має дуже велике значення.
Зовнішніми формами цього свята є богослужіння, від яких сильно щемить серце. Читання опису Страстей, молитви, пасійні співи — не можуть не викликати емоцій. І це абсолютно нормально, коли йдеться про смерть близької нам людини. Дорогої для нас людини. Тієї, яка нас любила і яку любимо ми.
Неможливо про смерть близької людини говорити без емоцій. Маю сказати, що мене самого надихають богослужіння Великого Посту, особливо Великої П’ятниці, в які віряни вкладають не менше активності, не менше емоцій та глибокої віри, ніж тоді, коли співають різдвяних колядок, прославляючи Господа за Його прихід до нас. Цей спів підкреслює важливість смерті Ісуса для кожного з нас. Проте Велика П’ятниця — попри те, що це день зосередження на смерті, — на ній не затримується. Велика П’ятниця «дивиться вперед». Вона переходить у Велику Суботу, яка буде часом зосередження й очікування. Проте вже навіть сама ця П’ятниця для нас, віруючих людей, відкриває шлях до воскресіння, вічного життя, до якого Христос запрошує кожного з нас.
Для нас час Великої П’ятниці може бути днем особливим також у контексті цієї жорстокої війни, в якій ми втрачаємо так багато близьких. В цей час, як я сказав, Господь насамперед запрошує нас дивитися далі. Навіть на розставання з близькою людиною Він запрошує дивитися в перспективі розставання в цьому світі, в цьому житті, — але з можливістю зустрітися в житті вічному, якщо наше спільне місце зустрічі буде на небесах…
А ще ми в цей час переживаємо різні стреси, різні кризи; і, можливо, кожен з нас так чи інакше переживає певну кризу любові — любові навколо. Хтось може сказати: мовляв, Господь мене не дуже й любить, якщо мої молитви не вислуховує! Може, інші люди мене не люблять… Але саме Велика П’ятниця є днем, який руйнує всі ці стереотипи. Бо цей день показує, як міцно, як сильно кожного з нас любить Бог.
Бог Отець так нас любить, що послав свого Єдинородного Сина, щоби Він віддав своє життя за нас.
Син Божий так нас любить, що погодився на цю смерть — ганебну смерть, — задля того, щоб вона не дісталася нам. Щоб ми не були приречені на вічне засудження.
Тому Велика П’ятниця — це, з одного боку, день великого смутку; а з другого боку — це день, щоби збагнути велику любов, якою нас обдарував Господь. Велика любов, яка може через нас сьогодні торкнутися тих, хто зневірився в любові. Нехай цей день нас усім допоможе стати ближчими до Бога.
І вже сьогодні хочу привітати всіх читачів порталу CREDO зі святом Перемоги, яке наближається. Привітати з новим усвідомленням цієї великої любові, з подихом нової надії, який приходить до серця кожного з нас — і з можливістю, звісно, щоби стала міцнішою наша віра, яка нехай приносить плоди вже тепер, під час цих Великодніх свят!
фінансово.
Щиро дякуємо!
