У суботу 26 квітня 2025 року кардинал Джованні Баттіста Ре, декан Колегії кардиналів, відслужив на площі св.Петра у Ватикані Святу Месу похорону Папи Франциска. Опісля жалобна процесія вирушила до базиліки Пресвятої Марії, де відбулося поховання.
Вчора увечері кардинал Кевін Фаррелл очолив у базиліці св.Петра обряд закриття труни з тілом покійного Папи. Від середи до вечора п’ятниці з померлим попрощалися, за приблизними підрахунками, чверть мільйона осіб. Тільки 50 тисяч змогли потрапити на площу; всі інші громадилися на вулиці Згоди та сусідніх вулицях, де було встановлено телеекрани, повідомляє Vatican News.
Із кардиналом Ре співслужили майже тисяча кардиналів і єпископів, також ієрархи з України та українські єпископи з діаспори — зокрема, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук та архієпископ Львівський РКЦ Мечислав Мокшицький.
На Святу Месу прибули представники інших християнських конфесій. Деякі були представлені на найвищому рівні, тобто предстоятелями, наприклад — Вселенський (Константинопольський) патріарх Варфоломій. Були представники інших релігій, зокрема юдаїзму, попри шабат. У богослужінні взяли участь приблизно 160 офіційних делегацій, понад половина з яких були очолювані монархами або президентами, чимало — главами урядів. Українську делегацію очолював Президент Володимир Зеленський.
Президент і перша леді взяли участь у траурній Месі, присвяченій ушануванню памʼяті Папи Римського Франциска. Фото: сайт Президента України
Під спів гімну Requiem aeternam труну з тілом уздовж двох рядів кардиналів і глав Східних Католицьких Церков перенесли з базиліки на площу та поставили перед вівтарем. На неї, згідно зі звичаєм, поклали розгорнуте Євангеліє. Богослужіння звершувалося латиною, а Молитва вірних пролунала французькою, арабською, португальською, польською, німецькою та китайською мовами.
Після Святого Причастя відбулися обряди Ultima commendatio —прохання до Бога прийняти душу покійного, і Valedictio— останнє прощання перед похованням. Молитвою, яку виголосив кардинал Балдассаре Рейна, вікарій для Римської дієцезії, попрощалася зі своїм єпископом Церква Риму. Глави Східних Католицьких Церков під проводом Антіохійського патріарха Юссіфа Абсі, Глави Греко-Мелхітської Церкви, відслужили панахиду грецькою мовою. Кардинал Ре окропив труну освяченою водою; її занесли до базиліки св.Петра, звідки вона вирушила місця поховання.
Із сумним серцем, але зі впевненістю віри
Під час жалобної Меси кардинал Ре виголосив проповідь. «На цій величній площі, де Папа Франциск багато разів служив Євхаристію та очолював зустрічі протягом цих 12 років, ми зібралися на молитву біля його тлінних останків із сумним серцем, але підтримувані впевненістю віри, яка запевняє нас, що людське існування закінчується не в могилі, а в домі Отця», — розпочав він свої слова.
Подякувавши всім вірним та високим державникам від імені Колегії кардиналів за присутність, ієрарх продовжив: «Його останній образ, який залишиться в наших очах і в наших серцях, — це образ минулої неділі, урочистості Великодня, коли Папа Франциск, попри серйозні проблеми зі здоров’ям, побажав уділити своє благословення з балкона базиліки св.Петра, а потім зійти на цю площу (…). Незважаючи на немічність і страждання останнього етапу, Папа Франциск вирішив іти цим шляхом самопожертви до останнього дня свого земного життя.
(…) Із притаманною йому лексикою і мовою, багатою на алегорії та метафори, він завжди прагнув просвітити мудрістю Євангелія проблеми нашого часу, пропонуючи відповідь у світлі віри й заохочуючи нас переживати як християни виклики та протиріччя цих років змін, які він любив визначати як ‘зміну епохи’.
Він вирізнявся великою спонтанністю та неформальною манерою промовляти до всіх — також і до людей, далеких від Церкви. Першість євангелізації була дороговказом його понтифікату, з чітким місіонерським відбитком поширюючи радість Євангелія, яка також стала назвою його першого Апостольського напоумлення Evangelii gaudium. Радість, яка наповнює довірою і надією серця тих, хто покладається на Бога.
Провідною ниткою його місії було переконання, що Церква — це дім для всіх; дім, двері якого завжди відчинені. Він не раз повертався до образу Церкви як ‘польового шпиталю’ після битви, де багато поранених; Церкви, яка прагне рішуче перейматися проблемами людей і великими стражданнями, що роздирають сучасний світ; Церкви, здатної схилитися над кожною людиною, незалежно від її віросповідання чи стану, лікуючи її рани.
Незліченними є його жести і заклики на користь біженців і переміщених осіб. Незмінною була його наполегливість у діях на користь бідних.
(…) Із-поміж його 47 виснажливих Апостольських подорожей — подорож в Ірак 2021 року, здійснена всупереч усім небезпекам цього періоду, особливим чином увійде в історію. Цей важкий Апостольський візит став бальзамом на відкриті рани іракського народу, який дуже постраждав від антигуманної діяльності ІДІЛ. Це була також важлива подорож для міжрелігійного діалогу — ще одного важливого виміру його пастирської діяльності. З Апостольським візитом 2024 року до чотирьох країн Азії та Океанії Папа досяг ‘найбільш периферійної периферії світу’.
Під час Апостольської подорожі в Ірак. Фото: Vatican Media
Папа Франциск завжди ставив у центрі уваги Євангеліє милосердя, не раз підкреслюючи, що Бог не втомлюється нас прощати. І тому він забажав проведення позачергового Ювілею Милосердя, підкреслюючи, що милосердя є «серцем Євангелія». Милосердя і радість Євангелія — два ключові слова Папи Франциска.
(…) ‘Будувати мости, а не стіни’ — це заклик, який він повторював багато разів, а служіння вірі як Наступник апостола Петра він завжди поєднував зі служінням людині в усіх її вимірах.
(…) Папа Франциск зазвичай завершував свої промови та особисті зустрічі, кажучи: ‘Не забувайте молитися за мене’. Дорогий Папо Франциску, тепер ми просимо тебе молитися за нас».
До Матінки на спочинок
Панорамний автомобіль, яким Папа об’їжджав сектори з паломниками, після Святої Меси повіз його труну в останнє паломництво: до храму, який він найчастіше відвідував у Римі — Папської базиліки Пресвятої Марії.
Автомобільна похоронна процесія через ворота поблизу Дому св.Марти, де Франциск мешкав, вирушила центральними вулицями й площами міста. Вздовж усього маршруту обабіч дороги стояли численні римляни та гості міста, віддаючи останню шану Святішому Отцеві оплесками, а дзвіниці храмів супроводжували кортеж передзвоном, аж до площі перед базилікою Santa Maria Maggiore. Як повідомили правоохоронці, загалом на вулиці вийшли 150 тисяч людей.
Труну з тілом внесли до порожнього храму під спів псалмів. Процесію очолили сповідники й каноніки базиліки, а також деякі інші учасники церемонії поховання, що мала приватний характер. Перед похованням труну на хвилину внесли до каплиці, де зберігається чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Salus Populi Romani.
фінансово.
Щиро дякуємо!
