В Україні з візитом солідарності перебуває делегація німецького Карітасу, у якій беруть участь голова «Caritas International» Олівер Мюллер і архієпископ Фрайбурґа Штефан Бурґер, голова Комісії з благодійних питань Конференції єпископату Німеччини.
У межах свого візиту делегація відвідує центри Карітасу у Києві та Львові, які фінансувалися за рахунок пожертв Фрайбурзької дієцезії.
Вранці 21 травня архієпископ Бурґер взяв участь у Святій Месі у київському кафедральному соборі св. Олександра, яку очолив єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький. Він виголосив проповідь, у якій наголосив на важливості єднатися у Христовій любові, плекати і ширити світом її плоди — зокрема серед тих, хто, як українці сьогодні, переживають важкі часи.

У короткому інтерв’ю для CREDO архієпископ Бурґер поділився враженнями від перебування в Україні та запевнив українців у підтримці з боку німецького суспільства.
—Які ваші загальні враження від перебування тут, в Україні та серед українців, які переживають складні часи війни?
—Коли ти тільки прибуваєш у таку красиву та гостинну країну, з першого погляду й не скажеш, що тут триває війна. Але враження змінюється — наприклад, як цієї ночі [прим.: під час чергового нальоту російських БПЛА], або коли ми бачимо розбомблені будинки. Це серйозний виклик для вашої країни — витримати таку постійну напруженість.
—Чи не помічаєте ви зараз у німецькому суспільстві «втоми від війни в Україні»? Які загальні настрої серед німецьких католиків?
—На мою думку, про «втому» не може бути і мови, тому що ми повністю розуміємо, в яких умовах зараз перебувають українці і відчуваємо свою відповідальність за те, щоби допомагати Україні. Це залишатиметься нашою головною темою стільки, скільки це триватиме. Я сподіваюся, що ви витримаєте всі випробування і залишатиметеся такими ж сильними.
—Чого би ви, як пастир, побажали всім українцям зараз, на четвертому році повномасштабної війни?
—Я бажаю вам сили, витримки і терпіння йти цією дорогою. Навряд чи ми можемо повною мірою уявити, що це таке: переживати те, що переживаєте ви. Я бажаю, щоб ця дорога зрештою привела вас до справжнього, справедливого миру. Такого миру, який передбачатиме збереження і захист прав українського народу.

