У часи, коли в світі все частіше нехтують таїнством Єлеопомазання хворих, Святий Дух посилає нам дар — мученика, який віддав за нього своє життя.
Історія життя і служіння отця Мартіна (Ніколи) Капеллі — одна з незліченних історій про героїзм, виявлений у роки Другої світової війни, і незабаром Католицька Церква підтвердить цей героїзм офіційною беатифікацією.
29 вересня 1944 року Капеллі кинувся на допомогу пораненому чоловікові і був негайно заарештований нацистськими солдатами. Після двох днів жорстоких знущань його розстріляли з кулемета разом із іншими 44 в’язнями.
Нікола Капеллі, уродженець дієцезії Бергамо в Італії, з раннього віку відчув покликання до священства. У 12 років він був зарахований до Апостольської школи священників Пресвятого Серця в Альбіно. До 1930 року він склав свої перші обітниці у Конгрегації священників Пресвятого Серця Ісуса і взяв ім’я брата Мартіна від Марії Страждальної.
У той час він почув про мексиканських мучеників Крістерос і забажав стати місіонером. Якби його начальство дозволило, він був ладен поїхати на будь-який край світу. Однак після рукоположення його відправили у Рим для подальшого навчання, а потім — до Болоньї, куди його призначили викладачем біблістики.
Потім в Італії спалахнула війна, і громада отця Мартіна була змушена переїхати. У 1944 році вони перебралися до Бурзанелли, але не змогли втекти від військових операцій у цьому районі. Саме в цей час отець Капеллі ходив між людей, щоб навіть посеред різанини уділяти Таїнство Єлеопомазання вмираючим або засудженим на смерть.
Нацистам не знадобилося багато часу, щоб врешті-решт спіймати його і приректи на мученицьку смерть, що сьогодні кваліфікується як odium fidei — вбивство через ненависть до його віри і служіння. Це також мучеництво категорії ex parte victimae, оскільки, усвідомлюючи небезпеку і маючи змогу безпечно повернутися до Болоньї зі своїми співбратами, він вирішив натомість залишитися, щоб допомагати вмираючим жертвам різанини і в’язням.
фінансово.
Щиро дякуємо!
