Першу конференцію Конгресу сімей, який розпочався в Хмельницькому в суботу 9 травня 2026 року, на тему «Зачаття, народження, виховання — дитина як дар від Бога» виголосив Його Преосвященство Радослав Змітрович, єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії.
Переш початком конференції пролунало свідчення і подяка на адресу нещодавно померлої Терези Андрущишиної — багаторічної активної співпрацівниці Дієцезіяльного душпастирства сімей та самого єпископа Радослава, яка безсумнівно була б на цьому Конгресі. З її життям і служінням можна ознайомитися завдяки підготовленому в храмі Христа Царя інформаційному стенду.
— Бог, у якого ми віруємо, який об’явився в історії людства, є тим, що Найбільше і Найпрекрасніше, — наголосив єпископ Змітрович. — «Святий» означає «інший»; Бог є «поза» межами всього, що ми про Нього можемо сказати. Попри те, що Він нам відкрився, Його задуми — як сказано в Біблії — для нас незбагненні. Але вони прекрасні. Як кожна дитина, яка є задуманим даром від Бога.
Діти можуть не розуміти задумів батьків, особливо коли вони ще маленькі. Так само й люди рідко коли можуть зрозуміти думки Бога. Тому ми маємо цю трудність — ми недовірливі до Бога. Попри те, що Бог об’явився в Ісусі Христі, показав, як Він нас любить, помер за нас і воскрес для нас, дав нам Святого Духа, щоб ми могли Його пізнавати і розуміти. Щоби знали, що ми не самотні ні в один момент свого життя. Ні в момент зачаття, ні в один момент виховання.
Хто є Богом?
— Ми створені для стосунків із Богом — це неймовірно! Причому не для «відносин у храмі», а для життя як «домашня Церква». Це один із найсерйозніших моментів нашого життя. Не раз ми боїмося невідомого (сатана нас цим атакує), і боїмося, чи приводити на світ дитину. Але тут важливо, хто є Богом: Він чи ми? Чи то ми вирішуємо, бути життю чи не бути?
Католицьке подружжя отримує особливий дар — Таїнство шлюбу. Це благодать починається в храмі, з моменту присяги на вінчанні, коли священник від імені Бога вас запитує: чи ви готові прийняти потомство? Щоби потім ця благодать була з вам і давала вам помазання для спільного життя, — треба, щоб чоловік і жінка переживали свої подружні відносини у відкритості на життя.
Щоб благодать таїнства шлюбу діяла — треба бути відкритими одне на одного та відкритими на Бога.
Так, є серйозні обставини, за яких Церква дозволяє думати про плановане батьківство; але Бог знає краще, і Його задуми мудріші за те, що ми можемо собі напланувати.
Дитина має бути не «наша», а «Божа». То не ми її собі «захотіли» чи «запланували».
Розуміти, як діє благодать
Щоб виховати — треба й самому страждати. Не так легко забороняти, коли це потрібно!
Сама по собі дитина доброю людиною не виросте. В кожному з нас є первородний гріх, є егоїзм, є насіння зла. Щоб дитина виросла насправді щасливою, її треба виховувати мудро: вміти обмежувати, вміти відмовляти, вміти забороняти. Це стає легшим, коли батьки не ототожнюються надмірно зі своєю дитиною, стаючи нездатними сказати «ні» хоч у чомусь. Тоді вони не мусять діяти «поперек себе», чогось вимагаючи або щось забороняючи; тоді вони відкриті на волю Бога і виконують бажання Творця, яке нас скеровує до спільного блага.
Треба розуміти, як діє благодать, щоби співпрацювати з нею.
Дар від Бога
Після конференції єпископа Радослава виступила зі свідченням п.Тетяна Мирна. Вона розповіла історію вагітності й народження свого сина.
У неї знайшли ракову пухлину, коли дитині було 10 тижнів вагітності. Оскільки в подружжя вже було двоє дітей, усі підряд медики радили п.Тетяні робити аборт. Лікування ракової пухлини несумісне с вагітністю.
Лікаря, яка погодилася вести цю вагітність, подружжя знайшло аж у Житомирі. Пані Тетяна пройшла 14 курсів хіміотерапії, за підтримки чоловіка, і в належний час народила здорового хлопчика.
«За все дякуєм Богу. Слава Ісусу Христу!» — закінчила вона своє свідчення.
Фото: Руслан Великий
фінансово.
Щиро дякуємо!
