Минуле ХХ ст., зокрема його перша половина, записалося в пам’яті людства двома світовими війнами. Уже мало серед живих тих людей, які пам’ятають Другу світову війну з усіма її жахіттями.
У другій половині минулого століття були тільки локальні збройні сутички, а на загал це був період так званої холодної війни. Властиво, це була гра нервів. Хоча людство тішилося відсутністю серйозних збройних конфліктів, наша природа така, що ми багато говоримо про позитив миру, але миром не задовольняємося.
Стара приказка звучить: хочеш миру – готуйся до війни.
У другій половині минулого століття і навіть вже в першому десятилітті нашого століття відбувається підготовка до війни. Але не для того щоб запевнити мир! У цьому трагедія наших часів.
Особливість ситуації, в якій сьогодні перебуває людство, – це роль ЗМІ.
Коли мова заходить про третю світову війну, то кажуть, що вона мала б розпалюватися головно в комунікаційному просторі. У це неважко повірити, бо засоби комунікації сьогодні вже настільки розвинені, що за їх допомогою спілкуватися з людиною на далекій відстані так легко, начебто вона сидить поруч із тобою.
Однак причина можливої третьої світової війни не у величезних технічних досягненнях, а радше в маленькому членові людського тіла – язику. Питання про значення язика порушується не вперше.
На цю тему ще дві тисячі років тому писав у своєму посланні апостол Яків. Хочу пригадати кілька думок цього священного автора, бо їх зміст надзвичайно актуальний саме сьогодні.
Язик – це один із найменших членів людського тіла. Однак завдяки йому людина може говорити.
Язик зазвичай ідентифікують з мовою. У деяких народів, наприклад польському, слово «язик» значить «мова». Святий апостол Яків порівнює цей орган людського тіла з невеличким стерном, яким стерник надає напрям руху навіть дуже великому кораблю (пор. Як. 3, 4).
Порівняння не безпідставне. У рух корабель приводять потужні мотори чи в давнину – сильні вітри, але напрям задає мале стерно!
Що в людині є рушійною силою? Серце – як збірна назва думок, бажань, зичливості чи неприязні між людьми. Залежно від того, яке в людини серце, розрізняють гострий, злий чи благородний язик. Священний автор пригадує, що за допомогою язика ми прославляємо Бога, єднаємо людей.
Якби всі люди вживали свій язик лише з такою метою, то на землі був би вічний і справжній мир.
Проте, як спостерігає апостол Яків, люди часто використовують язик, щоб проклинати, судити, говорити неправду тощо. Він питає: «Звідки між вами війни, звідки суперечки?» (Як. 4, 1).
Відповідь дуже проста – від зловживання язиком, який віддзеркалює ненависно налаштоване серце, що бажає ближньому лиха, а собі нібито добра.
Сьогодні стало модно використовувати весь арсенал засобів суспільної комунікації для поширення неправди, чи брехні. За минуле століття брехню доведено до такої «довершеності», що багато людей охоче її слухають, не усвідомлюючи, що, по суті, стають її жертвами. Через це в суспільстві виникають непорозуміння на рівні міжособистісного спілкування, відносин громад і цілих народів.
Нарікаєте на тривожні часи? Пригляньтеся, а радше прислухайтеся до всього того, що говориться, і багато стане вам зрозумілим.
Чи існують якісь ліки від цієї тривоги, яку вже можна назвати міжнародною, – ліки від страху перед третьою світовою війною? Так, говорити тільки правду.
Такий рецепт за натхненням Святого Духа пропонує нам святий апостол Яків, додаючи до цього, що потрібно також послідовно викривати всю брехню.
Шановні читачі, якби всі люди, від високопосадовців до простих людей, уникали брехні й служили правді, не було б ніяких воєн.
+ Любомир
фінансово.
Щиро дякуємо!
