Здоров’я ― це те, що нам потрібно завжди й часто будь-якою ціною. Однак зазвичай ми сприймаємо його однобоко, як тілесне здоров’я, забуваючи, що це лише вершина айсберга, і воно тісно пов’язане зі здоров’ям душевним та духовним. Тому медичні практики на основі східних релігій, магії, окультизму, наприклад, гомеопатія, біоенерготерапія, голковколювання та ін., приховують у собі велику небезпеку, адже, начебто допомагаючи тілові, шкодять здоров’ю нашої душі. А «яка користь людині, як цілий світ здобуде, а занапастить власну душу? Що може дати людина взамін за свою душу?» (Мт. 16:26) Саме про це четвертий випуск журналу «Слово».
Між людьми швидко поширюється інформація про добрих лікарів, про яких кажуть, що вони ― від Бога. Люди шукають таких лікарів, бо сподіваються, що ця співпраця з Богом не може не виявлятися у доброму лікуванні.
У номері розповідається про Джузеппе Москаті ― дивовижну людину, лікаяр від Бога, святого Церкви. Здається, що поєднати святість із працею, навчанням, сім’єю майже неможливо. Тут я свята ― а тут я мама, студент, лікар. Так-от, Москаті ― чудовий приклад святості там, де ти є, безпосередньо у твоїй ситуації. Нині, на жаль, небагато людей намагаються поєднати, як він, науку й віру, лікування тіла й лікування душі.
Так, хвороба є наслідком нашого гріха. Адам і Єва в раю були здоровими у повноті. Та коли прийшов Ісус і на хресті взяв на Себе наші недуги й рани, Він перетворив хворобу з прокляття на благословення. Вона є таємницею, яку іноді важко розгадати, проте яка точно має сенс. Період хвороби часто стає часом переосмислення життєвих пріоритетів, призупинки, відпочинку й повернення до справжніх цінностей.
У хворобі людина зустрічається з власним безсиллям: одного дня усвідомлює, що не все їй підвладне. Тоді починає шукати допомоги, починає шукати Того, Хто справді має владу над усім. Чи для Бога є проблемою повернути комусь здоров’я? Ні. А в чому тоді проблема? Та в тому, щоб повернути людському серцю правдиву свободу.
Пропонуємо вашій увазі зворушливу історію зцілення латвійки Агнеси Балтмане, у якої відросла нога, на сім сантиметрів коротша за іншу, та розповідь про те, як молоде подружжя Іванців своєю вірою й молитвою перемогло рак, і навіть більше ― Тарасові Іванцю Бог подарував новий шлунок. Прочитавши обидві історії, подумала, що це не випадковість, що вони з’явилися в журналі одна за одною. Можливо, Господь через свідчення цих людей хоче сказати нам, що для Нього немає нічого неможливого і Його план для нас найкращий.
Одного разу до Лурду привезли двох паралізованих чоловіків на візках. З надією в очах вони молилися про своє зцілення. Один повернувся додому своїми ногами ― зцілений фізично, а другий ― поїхав на візочку, але з великим піднесенням. Він розповів, що пережив неймовірну Божу любов до нього і зумів прийняти свою хворобу. Господь знає, кого і коли зцілити, і якого саме зцілення ми потребуємо.
Буває й так, що нам стає хворіти вигідно. Хвороба може бути втечею від відповідальності, від життя, від того, з чим не можемо впоратися. Деякі вчені роблять висновки, що 60 % хвороб спричиняють не віруси чи бактерії, а психологічна травма чи духовний конфлікт.
Євангеліє свідчить про те, що Ісусові важливо цілу людину здоровою вчинити (Йо. 7:23). Він прагне дарувати нам повноту здоров’я ― фізичному, психічному та духовному. Воно взаємопов’язане. Він бачить нас цілісно, в єдності тіла, душі й духу.
Байдужість чи недбальство у ставленні до свого тіла показує, що ми не любимо й не цінуємо себе, тоді як Господь каже нам: «Дорогий ти в мене й цінний, і Я тебе люблю» (Іс. 43:4).
Запитаймо сьогодні в молитві Господа: «Як Ти ставишся до мого тіла?» А також себе: як я ставлюся до власного тіла, до своїх емоцій, почуттів і т.д.? Про що говорить мені моя хвороба? Що мені відкриває? Як по-новому я можу подбати про своє здоров’я ― фізичне, душевне й духовне?
Можливо, сьогодні я вип’ю на одне горнятко кави менше, вийду з дому швидше, щоб пройтись на роботу пішки, і поверну на іншу вулицю, щоб вивчити новий маршрут. Можливо, сьогодні я позначу собі години, коли зроблю перерви в роботі й стану в присутності Господа, віддаючи Йому всю себе, з тілом і душею. Можливо, сьогодні буду відкритішим до інших, намагаючись дивитися на них поглядом Ісуса. Можливо, сьогодні я знайду більше часу й сили для своєї сім’ї, щоб обдарувати близьких своєю увагою й любов’ю. Можливо, сьогодні старатимусь максимально проживати цей день, хвилина за хвилиною, відчуваючи всіма органами чуттів, сприймаючи, думаючи, молячись ― і люблячи. Можливо, сьогодні буду більше дякувати і менше критикувати.
Пропоную Вам сісти і скласти свій рецепт здоров’я разом із літнім номером журналу «Слово».
«Господні очі на тих, які Його люблять: могутній Він їм захист і потужна підтримка; від пустельного вітру сховок, від полуденної спеки захорона; осторога від спотикання й допомога від падіння: Він, що душу вгору підносить й очі освітлює, що дає здоров’я, життя й благословення» (Сир. 34:16-17).
Уляна Андрусів