Папа побажав Україні щоб «залучені сторони» війни «шляхом діалогу … ступили на щирий шлях взаємної довіри і братнього примирення». Про це Понтифік сказав під час своєї промови під час зустрічі з дипломатичним корпусом, акредитованим при Святому Престолі, що з нагоди початку нового року відбулася у Ватикані у понеділок, 12 січня 2015 року.
Глава Католицької Церкви звернув увагу на те, що різдвяні святкування говорять нам не лише про мир, спокій різдвяної ночі, але також про «затверділість серця», про відкинення, що бачимо на прикладі царя Ірода. Також і сьогодні, за його словами, нас супроводжує своєрідне відкинення, яке спонукає не бачити у ближньому брата, якого слід прийняти. Мова йде про «ментальність, яка породжує культуру відкинення, яка ніщо і нікого не щадить», породжуючи «насильство і смерть».
«З болем констатуємо, — сказав Папа, — трагічні наслідки цієї ментальності відкинення та «культури поневолювання», які проявляються у безперервному поширенні конфліктів. Як справжня і дійсна світова війна, проваджена по частинах, вони у різних формах та з відмінною інтенсивністю заторкують різні частини землі, починаючи від близької до нас України, яка стала театром трагічного протистояння і якій бажаю, щоби шляхом діалогу сконсолідувалися актуальні зусилля, звернені на припинення ворожнечі, і щоб залучені сторони якомога швидше, з оновленим духом пошани до міжнародного права, ступили на щирий шлях взаємної довіри і братнього примирення, що дозволить подолати актуальну кризу».
Значна частина промови Святішого Отця стосувалася ситуації на Близькому Сході. Пригадавши про молитву за мир у Святій Землі, що відбулася у Ватикані за участю Президентів Ізраїлю і Палестинської Держави, Папа черговий раз закликав до припинення насильства та шукання розв’язок, які дадуть змогу жити в мирі.
За словами Глави Католицької Церкви, наслідком «культури відкинення, застосованої щодо Бога» є явище тероризму, що має в основі релігійний фундаменталізм, який «перед тим, як відкинути людські істоти, здійснюючи жахливі масові кровопролиття, відкидає Самого ж Бога, зводячи Його лише до чисто ідеологічної відмовки».
Папа знову звернувся до міжнародної спільноти і до кожного уряду зокрема із закликом здійснювати «конкретні ініціативи на користь миру і для захисту тих, які страждають» з приводу воєн та переслідувань. Релігійних, політичних та інтелектуальних лідерів він закликав «засудити будь-яке фундаменталістське трактування релігії, спрямоване на оправдання актів насильства», яких не бракує у кожній частині світу. Святіший Отець також згадав про конфлікти у різних частинах Африки.
Як зауважив Глава Католицької Церкви, війни несуть за собою «жахливий злочин» зґвалтування, який є «важкою кривдою, завданою гідності жінки», чинячи насильство не лише щодо тіла, але також ранячи душу, «завдаючи травм, яких важко позбутися». На жаль, додає він, випадки цих злочинів, насильство щодо жінок, надто часто трапляються і там, де немає війн.
У світлі пануючої «культури відкинення» Папа пропонує подивитися і на те, як сьогодні часто ставлять до хворих, подібно до ставлення, якого зазнавали євангельські прокажені. «Прокаженими нашого часу» він назвав жертв вірусу Еболи, який вже забрав понад 6 тисяч життів у «Ліберії, Сьєрра-Леоне та Ґвінеї». Подякувавши всім, хто поспішає з допомогою до цих хворих, він закликав міжнародну спільноту забезпечити «належну гуманітарну допомогу пацієнтам» та підтримувати спільні зусилля, спрямовані на подолання лихоманки.
Серед наслідків конфліктів, як зауважив Святіший Отець, є «втеча тисяч людей зі своєї батьківщини». Тому, слід запитати себе, скільки людей гинуть внаслідок нелюдяних подорожей, сповнених небезпек. Середземне море, за його словами, не повинно перетворюватися у «великий цвинтар». Численні мігранти змушені відучувати на собі «трагедію відкинення», а тому слід «від байдужості і страху переходити до щирого приймання іншого». Це вимагає відповідного місцевого законодавства та співпраці на міжнародному рівні.
За словами Папи, існують також «приховані вигнанці», що живуть у наших домівках. Ними є похилі віком, хворі та молодь, позбавлена «конкретних перспектив праці». Не існує гіршої бідності, ніж та, яка позбавляє гідності праці, або ж «вчиняє її формою рабства». Молодіжне безробіття та визискування праці неповнолітніх «суперечить гідності людини» та походить із ментальності, яка ставить у центрі своєї уваги гроші, відкидаючи людину. Предметом відкинення нерідко стає сім’я внаслідок «поширення індивідуалістської культури», яка сприяє зменшуванню народжуваності та наданню переваги різним формам співжиття замість того, «щоби належним чином підтримати сім’ю для добра всього суспільства».
Але, як відзначив Папа, на початку року не слід допускати, щоб погляд був опанований песимізмом, а тому складає подяку Богові за дари, зустрічі, діалог та «деякі плоди миру». Згадуючи відвідини Албанії, він наголосив, що ця країна, «не зважаючи на рани, яких зазнала протягом нещодавньої історії», може послужити прикладом «мирного співжиття», що здійснюється у «атмосфері пошани і взаємної довіри між католиками, православними та мусульманами». Адже «щира віра в Бога відкриває на ближнього, породжує діалог та діє на користь добра», натомість, насильство є плодом містифікації релігії, коли вона використовується лише як ідеологічний привід «панування людини над людиною».
Серед позитивних прикладів діалогу, «здатного будувати мости», Святіший Отець назвав рішення США та Куби відновити спілкування, яке було перерване понад півстоліття, та «розпочати наближення на благо своїх громадян». У період оновленої співпраці та розвитку ступила Буркіна-Фасо. Договір, який дозволяє припинити напруження у країні був підписаний на Філіппінах.
У завершальній частині промови Папа Франциск згадав про 70-річчя Організації Об’єднаних Націй, яка зродилася на попелищі безмежної трагедії другої світової війни. У цьому контексті він повторив заклик свого попередника Павла VI, сказаний в осідку ООН 1965 року: «Нехай ніколи більше не буде війни!». Згадавши про Програму розвитку на період після 2015 року та про праці над новою Угоди про клімат, Святіший Отець наголосив, що незамінною передумовою цих процесів залишається мир, який випливає «з навернення серця».
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
