Питання пропонованої реформи Римської курії становило головну тему консисторію 12‑13 лютого 2015 р. у Ватикані. У засіданнях узяли участь 165 кардиналів, включно з тими двадцятьма, кому Папа Франциск вручив шапочки 14 лютого.
Відкриваючи зібрання, Святіший Отець зазначив, що Колегії кардиналів представлено синтез праці над новою апостольською конституцією стосовно реформи Римської курії. Цей текст узяв до уваги багато пропозицій, зокрема від глав дикастеріїв та експертів у цій галузі. Запланована мета — «сприяти більшій гармонізації діяльності окремих дикастеріїв і рад, щоб досягти ефективнішої співпраці, за тієї повної прозорості, яка будує істинну синодальність і колегіальність», — сказав Франциск. При цьому він додав, що реформа не становить мети самої по собі, а є засобом для сильнішого християнського свідчення, щоби сприяти плідній євангелізації, підтримувати результативніший екуменічний дух і заохочувати до більш конструктивного діалогу з усіма.
Папа підкреслив: справа реформи вимагає часу та загальної співпраці. Він нагадав, що за її доконечність висловилася переважна більшість кардиналів під час генеральних засідань перед конклавом, а провадити вона має до подальшого вдосконалення автентичності Римської курії. Суть курії — допомагати Наступникові святого Петра у виконанні його найвищого пастирського служіння, заради добра і в співслужінні Вселенської Церкви та партикулярних Церков. Завдяки цьому служінню зміцнюється єдність віри і спільність Народу Божого та відбувається підтримка місії Церкви у світі. Осягнення цієї мети вимагає часу, рішучості, а насамперед — співпраці всіх. «Але щоби цього досягти, ми повинні насамперед ввірити себе Святому Духові, істинному Керівникові Церкви, благаючи у молитві про справжній дар розпізнання», — сказав Святіший Отець.
Об’єднання папських інституцій
Першого дня засідань, 12 лютого, на дообідній сесії голос узяв кардинал Оскар Родріґес Марадьяґа, керівник Ради кардиналів («К-9»), яка зараз допомагає Папі керувати Церквою. Він нагадав це завдання Ради, підкреслюючи, що воно виходить за межі реформи Курії. Секретар Ради, єпископ Марчелло Семераро, навів теологічні й еклезіальні аргументи на користь об’єднання у дві специфічні конгрегації кількох нинішніх папських інституцій. Перша займалась би мирянами, сім’єю і життям, а друга — харитативна — перейняла би компетенції нинішніх рад Cor Unum, Справедливості й миру, з питань міграції та служби здоров’я. В її рамках пропонується також створення секції з питань захисту довкілля (разом з екологією людини). Постійно відкритим питанням залишається, наприклад, майбутня автономність папських Академій. Після презентації виступали 12 кардиналів, які говорили, зокрема, про синодальність, колегіальність і наявні між ними відмінності.
На пообідньому засіданні виступили 28 кардиналів. У виступах підкреслювалася, зокрема, потреба децентралізації, яка має бути насамперед застосуванням принципу субсидіарності. Проте говорилося також і про значення, яке підтримка Курії становить для локальних Церков, зокрема там, де існують певні слабкості. Говорилося про межі компетенції держсекретаріату Ватикану, зокрема у питаннях спільних перспектив та спільних дій; про присутність мирян (зокрема жінок) у Римській курії. Чимало кардиналів схвально висловилися про діяльність Апостольського Престолу. Також наголошувалося, що не можна знецінювати конституцію «Pastor Bonus», а очікувана реформа повинна бути продовженням тієї, яку провів Йоан Павло ІІ. Говорилося також і про «розширення міжнародного складу» ватиканського персоналу.
Реформа ватиканських фінансів
Наступного дня, 13 лютого зранку, кардинали вислухали чотири звіти про впорядкування ватиканських фінансів. Виступали префект Секретаріату з питань економіки Святого Престолу кардинал Джордж Пелл (виконані справи й поточні баланси) та професор Йозеф Захра із Комісії з питань економічно-адміністративної структури Апостольського Престолу (доповів про результати діяльності). Кардинал Райнхард Маркс розповідав про Раду з економічних питань, якою він керує, а Жан-Баптіст де Франссу — про Інститут релігійних справ (IOR). Після виступів почалися запитання; більшість кардиналів схвалила виконану роботу.
Фінансове становище Апостольського Престолу і Держави Ватикан — кращі, ніж досі вважалося, а окремі дикастерії володіють активами вартістю понад 1,5 млрд. доларів США, про які раніше не було відомо, сказав кардинал Пелл, підсумовуючи свій виступ. Він ознайомив зібраних зі станом економічної реформи, яку зараз проводять у Ватикані.
Говорячи про відкриті активи, кардинал Пелл зауважив, що один із викликів — це врівноваження прогнозованого дефіциту пенсійного фонду (1 млрд. доларів). Крім того, кардиналам повідомили, що вартість нерухомого майна Ватикану може бути заниженою вчетверо, а це означає, що загальний фінансовий стан може виявитися набагато кращим, ніж досі вважалося. Ситуація довкола цього питання була заплутаною, бракувало потрібної інформації, але Апостольський Престол далекий від банкрутства. Щодо відкритих активів, то кардинал Пелл підкреслив: розбіжності становлять наслідок не якоїсь нелегальної діяльності, а неефективної системи звітності. «Ми вперше отримали комплексний звіт і, на наше переконання, бачимо реальний стан справ ватиканської економіки», — сказав австралійський кардинал, додавши, що ця робота дістала сильну підтримку кардиналів, які працюють у Римі.
Джордж Пелл не приховував, що праця над упорядкуванням ватиканських фінансів натикалася на перешкоди. Але вирішальним моментом стало затвердження ряду процедур щодо управління грошима, які відповідають найкращим міжнародним практикам. Затвердження здійснив Папа Франциск. Щодо подальших кроків в економічно-фінансовій сфері кардинал Пелл обіцяв, що до літа буде призначено генерального аудитора для всього Ватикану, і підзвітний він буде виключно самому Папі. Дещо пізніше створять Спостережну раду для адміністрування майном Апостольської Столиці. Ще пізніше будуть запроваджені поквартальні рапорти дикастеріїв щодо освоєння бюджету.
Кардинали коментують
Кардинал Казімєж Нич, митрополит Варшавський, сказав, що реформа — справа з багатьма аспектами, а не поспішні зміни під тиском моменту. «Мене тішить, власне, що це не так, як у медіях було чутно, що ось зараз настануть зміни. Це радше поглиблений аналіз реальності, проблем. Теологічний аналіз. Також потрібен юридичний аналіз, щоб оновити, або й навіть написати нову конституцію. Тільки потім можна буде думати і говорити про якісь зміни, які були би структурними і персональними».
Кардинал Герхард Мюллер, префект Конгрегації віровчення, загальну ідею реформи інституцій Апостольського Престолу виклав так: «Потрібно очистити храм». «Церква не буде спроможна сама себе зрозуміти і не зможе виправдатися перед світом за стандарти влади, багатства і престижу: роздуми над природою і місією Церкви Божої — ось підстава й умова кожної справжньої реформи».
Кардинал Карл Леманн із Німеччини сказав, що реформа Римської курії, як і праця Ради кардиналів, ідуть у правильному напрямку. «Багато що ми обговорили і навіть продискутували, не виключаючи дражливих питань. Наприклад, відносини між держсекретаріатом і “ватиканськими резиденціями” рад і комісій». Головне завдання державного секретаріату, нагадав він, це координація праці різних ватиканських інституцій.
Пріоритет нинішньої реформи Римської курії — достовірність, підкреслив кардинал Жераль Лакруа з Канади. На його переконання, Папа хоче, аби також і Курія та всі працівники Ватикану давали послідовне свідчення Євангелія, а тому необхідно покінчити з кар’єризмом і прагненням влади. «Ідеться не про те, щоб бути суворим, але щоб бути вимогливим, так як Євангеліє вимогливе», — сказав архиєпископ Квебека.
Реформуючи Римську курію, кардинали повністю усвідомлюють значення Апостольського Престолу для помісних Церков, — запевнив католицький Примас Англії та Уельсу кардинал Вінсент Ніколс. На його думку, реформа має стосуватися насамперед етосу Курії. Натомість він скептично оцінив ідею щодо збільшення кількості мирян у ватиканських офісах.
Цей консисторій став для кардиналів великим зміцненням, — так вважає кардинал Крістоф Шенборн. З’ясувалося, що рапорт про стан Ватикану зовсім не такий катастрофічний. Віденський архиєпископ нагадав, що два роки тому, перед конклавом, кардинали мали різку думку щодо цього питання і вимагали змін. Проте представлені цими днями доповіді показують, що становище не настільки погане, просто структури не відповідають поточним потребам.
«Йоан Павло ІІ дуже багато зробив для реформи Римської курії, що видно з конституції “Pastor Bonus”, але всі більш-менш згодні, що ця реформа не була впроваджена в дію», — сказав після завершення консисторію кардинал Філіпп Барбарен. На його думку, кардинали найбільше були згідні в питанні порядкування ватиканських фінансів. Тут принципи зрозумілі: зберегти майно, запровадити прозорість і чесність, зменшити видатки і знайти кошти для бідних. Було запроваджено хороші механізми контролю. Все йде у правильному напрямку, вважає архиєпископ Ліона. «Інше питання — то децентралізація Церкви. Ця проблема повертається раз по раз. Інколи буває надмірна зосередженість на Римі. Проте я вважаю, що суть справи тут становить дух дияконії, тобто дух служіння: аби той, кому довірено служіння в рамках папського відомства, насправді мав серце слуги. Коли ми як єпископи знаємо, що всередині Ватикану існує конфлікт між дикастеріями чи з державним секретарем, для нас це неприйнятне. Тому що для нас ці дикастерії — це Папа. Отож потрібно, щоб ці управління були насправді близько пов’язані з Папою, підпорядковані йому, бо то його служіння вони виконують, він один є пастирем», — сказав кардинал Барбарен.
Оголошена реформа Римської курії вписується в лінію «вбогої Церкви», до чого закликає Папа Франциск, — сказав єпископ Марчелло Семераро, секретар Ради кардиналів. У цьому контексті він нагадав слова Папи від 24 квітня 2013 року, вимовлені в каплиці Дому св. Марти за кілька днів до засідання Ради кардиналів: «Коли Церква намагається хвалитися своєю величчю, створює організації та управління, потроху стаючи бюрократичною, тим самим вона втрачає свою головну роль і їй загрожує перетворення на якусь неурядову організацію. А Церква — не така організація, вона — діло любові». На думку секретаря К‑9, зміни, що мають відбутися в Курії, скеровані на її «схуднення і спрощення», а водночас надання їй «більшого значення, також і назовні». Заявлене спрощення стосується не лише Курії, але також «церковних структур державного, дієцезіального й навіть парафіяльного рівнів».
Над реформою Римської курії працює формально створена 28 вересня 2013 р. Рада кардиналів з дев’яти осіб, яка провела на сьогодні близько 50 зустрічей у рамках восьми сесій. Наступне засідання Ради відбудеться 13‑15 квітня, а потім у липні.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
