Аби бути милосердними до інших, ми повинні мати відвагу звинувачувати самих себе, сказав Франциск 11 вересня 2015 р. під час ранкової Меси в Домі св. Марти.
Виходячи з літургійних читань дня, Папа вказав, що ми маємо навчитися не судити інших, оскільки в іншому разі стаємо обманщиками. Він застеріг, що це загрожує всім, «від Папи і донизу».
Святіший Отець зауважив, що літургія цими днями схиляє нас до роздумів над християнським стилем життя, що відзначається чулістю, добротою, лагідністю, і заохочує нас, аби на цьому шляху ми взаємно одне одного підтримували. Папа нагадав, що Господь Ісус, говорячи про нагороду в Небі, вказує шлях: «Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені» (Лк 6, 37). Папа зазначив, що початком цього шляху, на який вказують обидва п’ятничні читання, є звинувачення самого себе.
Він пояснив, що йдеться про відвагу звинуватити себе раніше, ніж почнемо винуватити інших. «Святий Павло славить Господа за те, що його вибрав, і дякує, “що визнав мене вірним, поставивши на службу; мене, що спершу був блюзніром, гонителем і знущателем; але мене помилувано”. В цей спосіб Павло вчить нас звинувачувати самих себе», — зазначив Франциск.
Папа зауважив, що також і в прочитаному уривку з Євангелія Господь Ісус навчає подібно. Треба спершу усунути колоду з власного ока, а допіру потім, як прозріємо, як звинуватимо себе, можемо усунути скалку з ока брата. Натомість люди, які не навчилися винуватити самих себе, стають обманщиками. Причому всі, «від Папи починаючи», підкреслив проповідник. Він додав, що «якщо хтось із нас неспроможний винуватити себе самого, аби потім сказати, коли це доконечне, тим, кому треба сказати про справи інших людей, то він не включається у те прекрасне діло примирення, впровадження миру, чулості, доброти, прощення, щедрості й милосердя, яке нам приніс Ісус Христос».
А отже, першим кроком буде прохання до Господа про благодать навернення, а коли з’явиться спокуса думати про чужі вади — про благодать затриматися, подумати про власні помилки. Павло мав відвагу звинуватити себе: «я був блюзніром, переслідувачем, знущателем». А що ми можемо сказати про себе самих? — запитав Папа. Він заохотив утримуватися від коментарів про інших і подумати про самих себе.
— Це перший крок на шляху великодушності. Той же, хто спроможен тільки бачити скалку в оці іншого, доходить до дріб’язковості: мале серце, повне малодушності й пліток, — сказав Папа.
На завершення він заохотив до молитви про благодать щедрості у прощенні, щедрості в милосерді. Зауважив, що для проголошення будь-кого святим необхідним є копіткий процес, чуда і визнання Церкви, але — додав жартома — «якби знайшовся хтось, хто ніколи, зовсім ніколи не говорив погано про інших, його можна було би канонізувати одразу».
За матеріалами: deon.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
