У селі Іванові Калинівського району на Вінниччині стоїть католицький храм XVIII століття. Тобто, як би це сказати, не зовсім католицький. Тому що приміщення колишнього храму Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії має кількох власників, на тлі своїх чималих архітектурних проблем.
Суть нинішніх клопотів для CREDO виклав у кількох словах єпископ-ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський: «Ми можемо [споруду храму] використовувати для всіх: щоб там Служба Божа була, і для молоді, і для сімей — потреб багато».
Як повідомляє Depo.Вінниця, колись це був парафіяльний храм римо-католицької громади Іванова та навколишніх сіл. Аби споруда не обвалилась, пам’ятку архітектури необхідно терміново відремонтувати. Про це на засіданні обласної комісії з питань освіти, культури, сім’ї та молоді, спорту і туризму, духовності та історичної спадщини розповів сільський голова Іванова Віктор Онофрійчук. Щоправда, він сказав, що на сьогодні в Іванові зовсім немає римо-католиків, тому треба передати будівлю на баланс сільради, аби вона могла забратися за ремонт.
За словами сільського голови, на ремонт будівлі уже і спонсори знайшлися — нащадки колишніх власників храму, шляхтичів Мишок-Холоневських. Вони проживають в Україні й готові посприяти відновленню колишньої родинної власності.
«Лише на дах за приблизними підрахунками потрібно близько 650 тисяч гривень, він зовсім провалився. А те, як виглядає фасад та інтер’єр, — узагалі жах», — каже сільський голова.
У відреставрованому приміщенні сільрада хоче створити духовно-культурний центр. У ньому мають намір проводити гуртки для дітей та робити схід села. Щодо цього, певна річ, існує також і погляд Церкви, яку представляє єпископ Леон.
— Храм поділений на «частини власників», нам у ньому виділили вгорі трохи місця, причому не у власність, а в оренду [330 кв. м у лівому верхньому крилі]. Скільки разів ми приходили, просили — весь час якось нам давали самі відмови, не передавали храму. І коли ми зверталися два роки тому, хотіли організувати там неокатехуменальну спільноту, нам сказали: «Ні». Затягнули до того, що приміщення опинилося у складному стані — ще не повністю аварійне, але дах тече, це правда. Нині сільрада хоче забрати цей храм собі на власність. Однак, чекайте, це ж культова споруда; є закон, підписаний Президентом, що культові споруди потрібно передавати громадам віруючих. Нехай нас там зараз мало, але споруда все одно культова!
Отже, ні сільрада, ні Церква не можуть братися за відновлення будівлі, оскільки не володіють нею. «Вже скільки такого було, що ми вкладалися у відновлення, а потім нам не давали права власності», — зазначає єпископ.
Калинівська райрада звернулася до обласної ради з проханням передати приміщення храму зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області у спільну комунальну власність Калинівського району. Однак, за словами начальника управління у справах національностей та релігій Ігоря Салецького, така передача можлива лише зі згоди історичного власника споруди — Римо-Католицької Церкви. До того ж, згідно з законом, каже чиновник, культову споруду не можна використовувати не за призначенням.
— А вони кажуть: ми будемо там робити Дім культури! — продовжує свій коментар для CREDO єпископ Дубравський. — Там же був не тільки храм, там був і бернардинський монастир. Якби цю будівлю нам передали, ми би вже могли взятися до роботи. Я наводив приклади: в Тиврові, в Теплику — там, де храми передано Церкві, там ремонти тривають, робота робиться, споруди мають належний вигляд. На згаданому засіданні облради було укладено угоду щодо подальших спільних дій. Ми будемо домагатися, щоб приміщення цього храму передали на баланс Церкви, а що саме ми зможемо там зробити — будемо вирішувати спільно, але так, щоби правильно, бо це храм. Щоб ця будівля служила і для громади села, і для громади віруючих Римо-Католицької Церкви. Тому що зробити там «Дім культури», а простіше кажучи, сільський клуб, — що буде доброго? Буде там молодь випивати і гуляти, десь ще наркотики з’являться — а такого бути не може! Треба приміщення храму використовувати в духовних цілях: щоб там була Служба, а також морально добрі акції: для молоді, для сімей. Це дуже важливо, коли бачити, яку кризу нині переживають українські родини, скільки проблем з вихованням дітей та молоді.
Завжди можна зробити багато доброго, підкреслює єпископ Леон: чи відкрити у такому приміщенні дитячий будинок сімейного типу, чи Дім самотньої матері, чи надати його для іншого напрямку благодійної діяльності — «можна багато чого зробити, але треба мати його у власність, бо нема як робити, поки це не твоє».
Тому що такі будівлі мають бути корисні не тільки з огляду на поточний день, але і з розумінням майбутнього.
фінансово.
Щиро дякуємо!
