Пропозиція Христа, щоб усі учні йшли за Ним, несучи свої особисті хрести, стосується кожного, без різниць, чи то чоловік, чи жінка, чи грек, чи римлянин, чи пан, чи невільник.
Усі до всі, немає кращих і гірших, є тільки відмінності особистостей, статі та культури, але немає нерівності. Сенсаційними були тези Павла про те, що більше не існує несправедливого поділу в суспільстві на панів та невільників, на еллінів та юдеїв, на жінок і чоловіків. Цього не можна сприймати як скасування відмінностей, бо це тільки скасування нерівності й не має абсолютно нічого спільного в доктриною ґендеру. Христос установив цілковиту рівність осіб, бо якщо хтось живе Його життям, то стає перед лицем Бога дитям Отця Небесного. Варто звернути увагу, що як чоловіків, так і жінок Павло називає «синами Божими». Немає в такому укладі ані важливіших, ані менш важливих, ані панів, ані невільників, немає фаворитів та відкинутих. У стародавньому світі це було революційне ствердження, тому що жінки у Римській імперії розглядалися за майновим правом, їхнє життя і смерть вирішував батько родини. Тому саме жінки швидко зрозуміли, що вчення Христа, Його стиль і спосіб, у який Він до них ставився, визволяють їх від закону, що панував у Римській імперії, а також і в юдейських кланах та по всьому Сходу.
Як у цій темі вмістити сучасні дискусії про жіноче священство? Якщо священство розуміти як суспільний привілей, що виносить понад інших, то жінки вочевидь можуть почуватися недооціненими. Але якщо його розуміти як служіння, то що тут становить предмет заздрості? Кожен по‑своєму служить Церкві. Кожен має свій дар та своє місце, призначене Христом у Церкві — око не може мати претензій до того, що воно не вухо, ані рука не може зажадати від голови, щоби їй стати ногою. Думки постійно проявляються в Церкві, але думки не змінюють дійсності, тільки намагаються її невдало інтерпретувати. Без сумніву, Марія Магдалина ніколи не зрікалась Ісуса, як Петро. Вона також була першою, хто увірував у Його воскресіння, й першою, хто це проголосив. А проте це до апостолів Господь на Останній Вечері сказав: «Чиніть це на Мій спомин»! Він сказав ці слова до вибраних чоловіків, хоча навіть після воскресіння вони не довіряли, і з Ґет Шемане повтікали…
Може, саме тому, що вони були недовірками, Він їх установив священиками?
о. Августин Пеляновський, Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
