Роздуми до Слова Божого на середу І тижня Великого Посту
Довкола Ісуса починають збиратися натовпи. Ісус стає популярним. До цієї пори Євангеліст Лука широко описав щонайменше 13 чудес, що їх Ісус відкрито звершив перед людьми. Додаймо сюди Хрещення Ісуса, утихомирення бурі та Преображення, а ще багато зцілень і численні вигнання нечистих духів. Однак натовпу ніколи не досить! Ті, що шукали знаку, вже бачили багато чудес: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять (Лк 16, 31). А найсумніше те, що вони почали шукати знаку замість того, щоб шукати Господа й віри Його слову.
Кожний знак на щось вказує, про щось говорить чи попереджає. Але щоб зрозуміти знак, потрібне особисте зусилля: прихід до Ісуса та віра Його слову. Як приклад, Ісус приводить знак Йони. Цей пророк не вчинив жодного чуда і проголошував слово Боже лише один день; проте він був для мешканців Ніневії справжнім знаком, бо повірили ніневітяни Богові: оголосили піст і понадягали веретища, від найбільшого до найменшого (Йон 3, 5). А ось тут — більше від Йони, — докоряє Христос.
Ісус — не просто пророк, а очікуваний Месія, Помазаник, який зціляє, воскрешає, звільняє, насичує, а найголовніше — проповідує покаяння три роки: Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий (Лк 4, 18-19). Головний знак Ісуса — це звіщення Божого Слова та Мудрості хреста, адже цариця Півдня прийшла навіть із кінців землі, щоб послухати мудрість Соломона. А ось тут — більше від Соломона.
Найбільший знак і доказ присутності Божого Царства — це віра Божому слову та навернення.