Роздуми над Словом Божим на VI неділю Звичайного періоду, рік Б
В питанні прокаженого до Ісуса: «Якщо хочеш, Ти можеш очистити мене» можемо відчути, що ця хвора людина занадто часто зустрічалася з браком прийняття зі сторони інших. Можливо, цей хворий однаково сильно бажав як свого зцілення, так і того, щоби відчути, що хтось його хоче бачити, що комусь він потрібний. Ісус одночасно зі словами: «Хочу — стань чистим!»торкається тіла цієї людини своєю рукою. Цей дотик приносить зцілення.
Існує не тільки мова слів, але й мова дотиків. Цієї мови ми навчилися ще перш ніж стали розуміти слова рідної нам мови. Дотики більш інтимні, тобто позбавляють нас звичайної дистанції; через них здійснювалася наша перша комунікація з найближчою людиною — мамою.
Часто, коли хтось із близьких переживає біль і смуток, почувається покинутим і безпорадним, розбитим і приниженим, — ми або торкаємося його плеча, або обіймаємо цю людину, вимовляючи слова підтримки. Ця реакція дуже промовиста і значить набагато більше, ніж просто слова. І навпаки, коли людина є для нас чужою, якимось чином проявляє агресію до нас, — ми хочемо захиститися, максимально віддалитися від неї, не доторкатися до неї. Такий дотик неприємний, ми хочемо зберегти дистанцію до такої людини.
Доторком можна принизити, можна також і піднести — оскільки, торкаючись людини, ми входимо в її особистий простір. Ми порушуємо дистанцію, але тільки так можемо дати іншому відчути, як ми співпереживаємо, наскільки ця людина нам близька. Тільки так ми можемо їй передати своє тепло і дарувати ніжність, якої їй зараз бракує.
Коли Ісус торкається прокаженого, Він не тільки зцілює його тіло:Він доторкається його зранених почуттів. Господь знову промовляє до нього слова: «добре, що ти є», ти потрібний, саме твоє існування в цьому світі є потрібним і добрим.
Це чудо є прекрасним зображенням того, що відбувається з душею грішника в Таїнстві Покаяння: грішник почувається відкинутим і приниженим. Ісус так само милосердиться над душею грішника, як над цим прокаженим. Святий Дух торкається душі цієї людини, вже духовним дотиком милосердя й ніжності, наново промовляючи: ти потрібний Церкві й Мені, твоєму Спасителеві.