Під час своєї тригодинної приватної розмови з італійськими єпископами Святіший Отець порушив, зокрема, питання присутності людей із гомосексуальними нахилами в семінаріях і будинках формації, повідомив портал VaticanInsider.
Папа Франциск уперше говорив про це публічно, — сказав Сальваторе Чернуціо. Святіший Отець зазначив, що в разі сумнівів щодо кандидата краще не приймати його до семінарії.
У цьому контексті журналісти згадують про скандали у різних частинах світу, пов’язані зі священиками-гомосексуалістами. Вони зазначають: якщо Святіший Отець лише зараз порушив цю проблему, то напевно це пов’язане з реальними проблемами Церкви. Водночас вони підкреслюють, що слова Франциска відображають вказівки з опублікованого 2016 р. Конгрегацією у справах духовенства «Fundamentalis Ratio». Зокрема, там говориться: «Коли справа стосується людей із гомосексуальними нахилами, які намагаються вступити до семінарій, або які під час формації виявляють такі схильності, то Церква, згідно зі своїм вченням, глибоко поважаючи людей, яких стосується ця проблема, не може прийняти до семінарій або допустити до свячень осіб, які практикують гомосексуалізм, виказують глибоко вкорінені гомосексуальні нахили або підтримують так звану “гей-культуру”. Фактично, такі люди опиняються в ситуації, яка серйозно перешкоджає їм мати правильні стосунки з чоловіками і жінками. Не можна не враховувати негативних наслідків, які можуть виникнути через висвячення людей з глибоко вкоріненими гомосексуальними схильностями» (n. 199).
Чим відрізняються гомосексуальні акти від гомосексуальних нахилів? Гомосексуальні акти трактуються як «серйозні гріхи», «внутрішньо аморальні і суперечні природному закону». Що стосується осіб з гомосексуальними схильностями, які в кожному випадку розглядаються як «об’єктивно невпорядковані», то йдеться про ставлення до них «із повагою і чутливістю», уникаючи «будь-яких ознак несправедливої дискримінації». Водночас зазначено: «Якщо кандидат практикує гомосексуалізм або проявляє глибоко вкорінені гомосексуальні схильності, його духовний керівник, а також сповідник, має обов’язок відрадити його від рукоположення».