Францисканці Святої Землі повертаються до свого колишнього монастиря над Йорданом.
Вони мусили його в поспіху покинути понад 50 років тому, коли у червні 1967-го вибухнула ізраїльсько-йорданська війна. Як територія самого монастиря, так і прилеглі землі, загалом 55 гектарів, були заміновані, ставши через це недоступними для паломників і туристів.
Лише 2000 року, з нагоди візиту нині святого папи Йоана Павла ІІ на Святу Землю, було відкрито нешироку смужку землі, яка надавала змогу дійти до Йордану. Через 11 років, після очищення від мін наступного шматка території, це місце надали також для доступу прочанам.
Від січня цього року сапери розміновували землю, яка належить восьми християнським Церквам: Католицькій, Вірменській, Коптській, Ефіопській, і православним патріархатам: єрусалимському, румунському, російському та сирійському. Завдяки цьому стало можливим, щоби по 50 роках відсутності до свого монастиря зміг увійти один із францисканців…
«Я знайшов речі, які належали братам: літургійні шати і начиння, канделябри, книжки, переносні вівтарі», — розповідає брат Сергій Лактіонов. Це місце Брати Менші мусили покинути у великому поспіху, каже він, бо й книга зі списком Мес, які відправляють священики-паломники, залишилась на місці, й олівець усередині. На його думку, наступного року на урочистість Богоявлення буде можливим повернення над Йордан членів усіх раніше вигнаних звідси Церков.
Фото: Jan Kalnik/Epigraf
фінансово.
Щиро дякуємо!
