23 листопада 2024 року у львівській парафії св.Архангела Михаїла, що на Сихові, відзначали 210‑ту річницю від дня народження блаженного Едмунда Бояновського.
Це також було святкування 25‑річчя його беатифікації та 20‑ї річниці заснування охоронки, названої його ім’ям, — нею опікуються сестри заснованого блаж. Едмундом Згромадження Сестер Служебниць Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (сілезьких).
Урочистості розпочалися Святою Месою під проводом єпископа-помічника Львівської архідієцезії Едвардка Кави. З ним співслужили настоятель парафії о.Яцек Коцур, ректор семінарії св.Йосифа о.канонік Петро Бжескі, який є духовним наставником сестер-служебниць, та о.Богдан з УГКЦ, який щосереди приєднується до Святої Меси для дітей з охоронки.
У проповіді єпископ Едвард зосередився на постаті блаж. Едмунда то його харизмі витривало, попри всі труднощі й перешкоди, виконувати Божу волю:
— Сьогодні ми дякуємо за дар життя і харизму блаженного Едмунда Бояновського. Він не був священником, не був єпископом, не був громадським діячем; але усе, що Бог започаткував через нього, — усе це продовжується і приносить рясні плоди. Здоров’я не дозволило йому стати священником, але Бог привів його до святості іншим шляхом і проявив через нього свою славу. Де ж блаженний Едмунд черпав силу, щоб виконувати Божу волю? Він побачив справжнє Боже обличчя, Його любов. І нам сьогодні дуже важливо, у цьому хаосі війни та ненависті, перебуваючи під постійною загрозою бомбардувань, насамперед відкривати своє серце на Божу любов. Тому що Бог є любов. І наше серце має бути налаштоване на цю любов. Бог хоче, щоб ми відчували, як Він нас любить. (…)
Ми сьогодні почуваємося самотніми, забутими й відкинутими. Не знаємо, що маємо робити, але цей депресивний час є знаком для нас, що ми маємо шукати спільноти: чи то в парафії, чи гуртуватися між собою батькам, які приводять дітей до охоронки і разом молитися, разом розпізнавати волю Божу. Коли ми разом слухаємо Слово Боже і беремо участь у Євхаристії — Бог діє посеред нас. На це нас має надихнути приклад життя блаженного Едмунда. Пізнати Бога, відректися від гріха, шукати Ісуса, особливо в Євхаристії, навертатися і бути у спільноті — це інструкція від блаженного Едмунда Бояновського для всіх нас.
Дякувати Богові за дар життя блаж. Едмунда і розділити радість ювілею охоронки прийшли як нинішні вихованці зі своїми батьками, так і випускники — деякі вже зі своїми дітьми. А також прибули групи діток із Крисовичів та Борислава, де працюють сестри-служебниці.
Охоронка ім. блаж. Едмунда Бояновського розпочала свою роботу наприкінці жовтня 2004 року. Тоді сестри мали під опікою 9 дітей. З часом новина про незвичайний дитячий садок почала ширитися між молодими батьками — адже парафія розташована в одному з найбільш густозаселених районів міста. Тож охочих довірити своїх нащадків католицьким монахиням ставало все більше. Так від 9 дітей їх кількість поступово зросла до 70. Серед перших випускників охоронки — і теперішня помічниця виховательки старшої групи п.Тетяна Білик, і Вероніка (а нині с.Клара) Куц, яка недавно склала свої перші обіти у згромадженні сестер-служебниць, і Влас Потоцький — сьогодні вже ветеран російсько-української війни. Він повернувся додому саме напередодні й радо взяв участь в урочистості.
З нагоди потрійного Ювілею сестри-служебниці випустили, у співпраці з Видавництвом св.Павла, віршовану біографію свого засновника, а на останній сторінці розмістили інформацію про те, де в Україні служать сестри із заснованого Бояновським згромадження, реалізовуючи харизму Блаженного.