На це запитання відповідає д-р Яцек Пуліковський, автор численних публікацій сімейної тематики, член Сімейного душпастирства в Польщі.
— Що заважає чоловікові знайти собі відповідну дружину, вирішити, зважитися на шлюб? На мою думку, є кілька елементів, про які варто знати.
По-перше, чоловік це «людина зору». Часто чоловіки надають надмірної уваги зовнішньому вигляду жінки, тобто створюють собі (або вірять у чийсь) ідеал краси, не раз дуже штучний. Ото як лялька Барбі стала ідеалем. І він шукає дівчини, яка би виглядала як лялька Барбі. Попри те, що це неприродне і нездатне до народжування дітей, але кого це хвилює… Або навіть він знайде якусь таку нерозумну, яка погодиться бути схожою на ляльку і не родити дітей. Але ж це ненормальне.
І починається конфлікт: шукання того, що ідеально виглядає. А це ускладнює вибір і рішення. І ніби дівчина прекрасна, добра, мудра, віруюча, ну але — затовста… Хоча насправді то вона «товста» тільки порівняно з таким патиком, яким є лялька Барбі.
По-друге, людині взагалі заважає шукання ідеалу. Вочевидь, ідеалу, який сам собі вигадуєш. І це не дасть знайти пару. Ну вже ніби маєш якусь дівчину — але «це ще могло би бути щось краще»…
Я часто повторюю: неможливо знайти «ідеальну жінку». Ти маєш просто знайти найкращу з реально можливих: дружину і матір для своїх дітей.
І є ще одна перешкода: в тому, щоби зважитися на шлюб. На жаль, вона стає щоразу більш поширена. Це страх чоловіка перед рішенням на все життя. «Бризками» довкола є всі ті дошлюбні спільні проживання, всі «пробні подружжя» тощо. А причина одна: чоловік боїться. Чому? Бо він незрілий.
Зазвичай при джерелах цієї незрілості лежить якийсь брак батька, «голод» батька. Коли хлопець, віком років восьми, переходив під «тверду руку» батьківського виховання, йшов разом із татом полювати на звірину, інколи на війну, — то тоді хлопець у вісімнадцять років був конкретним чоловіком із плоті й крові, він міг будувати дім, утримувати сім’ю, він міг брати відповідальність за жінку й дітей. А нинішні хлопці, випещені мамусями, які часто полишені наодинці у справі виховання, — це трагедія і тих жінок, і тих хлопців. Вони нічого взагалі в житті не вирішують! Мамуся про все дбає з дитинства, який одяг вибрати, які ліки вжити, куди піти навчатися, яку роботу обрати… Це цілком конкретні приклади, я знаю такі з практики. І такий хлоп, уже по 35 роках, зустрічає жінку, прекрасну, чудову, все добре, — але «щось» йому каже, що «ні». А це говорить його власний страх щось вирішувати, страх узяти на себе зобов’язання на все життя.
Тобто найважливішою перешкодою в тому, щоб укласти шлюб, насправді є чоловіча незрілість.
фінансово.
Щиро дякуємо!
