Роздуми над Першим читанням на суботу XXVII Звичайного тижня, рік ІІ
Брати! Писання замкнуло все під гріхом, щоб обітниця з віри в Ісуса Христа була дана тим, які вірять. А поки прийшла віра, ми були бережені Законом, замкнені до майбутнього відкриття віри. Тому Закон був нашим вихователем до Христа, щоб нам оправдатися вірою.
Коли ж прийшла віра, то ми вже не під вихователем. Адже через віру в Ісуса Христа ви всі – сини Божі. Оскільки ви, які в Христа хрестилися, в Христа зодягнулися.
Немає юдея, ні грека; немає ані раба, ані вільного; немає чоловіка, ні жінки, бо в Ісусі Христі ви всі – одно. А якщо ви Христові, то ви є нащадками Авраама і, згідно з обітницею, – спадкоємці.
Гал 3,22-29
Яке глибоке ствердження: «Ви, які в Христа хрестилися, в Христа зодягнулися… В Ісусі Христі ви всі — одно»! Апостол не говорить про зовнішню чи поверхову подібність, ніби лише одяг прикриває стару, попередню сутність. Це повна глибинна зміна в охрещених (варто тут прочитати Рим 6,1-11).
Ми стаємо одним цілим в Христі. Хоч як дивно це звучить, ми стаємо Христами, тобто Божими помазаниками, Божими дітьми. Сини Божі в Божому Сині — Ісусі. Яка велика гідність нам дарована! Яка відповідальність! Ми більше не те і не ті, що були до хрещення. Нове творіння! Всі поділи подолано.
Дякую Тобі, Христе, за гідність Божої дитини!
фінансово.
Щиро дякуємо!
