Передсвятковий період (незалежно, чи це вже Різдво, чи «тільки» Новий рік, а «Різдво потім») позначений в Україні щораз то сильнішим спротивом виразу «з наступаючими святами».
Тому що, справді, у нашій співочій солов’їній «наступає» тільки хтось комусь на ногу, ну або війська наступають… добре, щоб наші визвольні.
Отож, попри зиму і сніг, настає гаряча пора для виправлення найпоширеніших мовних помилок. Саме на це звертає увагу Coma.in.ua, уклавши топ-10 найпоширеніших помилок у мові наших сучасників.
1.Добрий день чи доброго дня
Вітаючись (або прощаючись), ми можемо говорити «доброго ранку», «доброго вечора» та «доброї ночі», але «добрий день» лишається без змін.
2.Рятувальник чи рятівник?
Обидва слова правильні. Різниця лише в значенні:
рятувальник – той, чия професія рятувати;
рятівник – особа, яка врятувала випадково.
Отже, у басейні спортклубу та на пляжі сидить рятувальник. А той хоробрий юнак, що втримав тебе від падіння, — твій рятівник.
До речі, коли йдеться про нашу християнську термінологію, то варто пам’ятати, що Христос у нас не «рятувальник», а таки Спаситель. Він не тільки врятував нас від кар, Він спас нас від вічної загибелі.
3.Самий кращий на світі
Українська мова страшенно потерпає від русизмів. Одним із проявів суржика є саме утворення найвищого ступеня порівняння, за аналогією з російською мовою, за допомогою слова «самий». Це неправильно!
Правильно буде сказати: найкращий. Та ж сама ситуація з усіма прикметниками.
4.Співаючий, танцюючий, лунаючий
В українській мові відсутні такі форми (активні дієприкметники з суфіксом –ущ/-ющ). Правильно буде сказати: той, що танцює; той, хто співає; пісня, що лунає.
Слово «віруючий» закріпилося, ставши іменником (ми не «які? – віруючі», ми «хто? – віруючі) та прикметником (так, є невіруючі «віруючі»!). Також правильними є чимало форм віддієслівних прикметників («лежачий», «питущий», «невмирущий», «роботящий» та інші), але треба розуміти, що вони тільки прикметники, тобто позначають якість, і ніколи не можуть бути дієприкметниками (не мають ознаки дії). Тому «лежачий камінь» — правильний вислів, натомість «лежачий на дорозі» — ні, має бути «який лежить на дорозі».
А отже, немає в Україні «наступаючих» свят! Свята у нас — прийдешні, й ось вони уже наближаються, надходять, а за Різдвом і Новий рік на порозі.
5.Візьміть мене на роботу, я дуже освідчений
Із таким зверненням навряд чи роботу отримаєш. А вся справа у тім, що людина з вищою освітою — освічена (і мала б знати, до речі, як воно пишеться), а освідчуються у коханні, стаючи на одне коліно.
6.Будь ласка
Просто запам’ятай. Два слова. Жодних дефісів. Запам’ятай це, будь ласка!
7.Обійди тудою, так буде швидше
Ані тудою, ані сюдою швидше не буде. Швидше може бути лише «тією дорогою» або «цією стороною».
8.Кава, собака та інші істоти непевної статі
І знову суміш української і російської у наших головах робить свою справу. Варто просто запам’ятати, до якого роду належить слово, і вже не доведеться мучитися вибором:
українською кава — вона, собака — він;
російською кофе — он, собака — она.
9.Видаляти чи вилучати?
Усе залежить від того, чого планують позбуватися: видаляють зуб або апендикс, що запалився, а вилучають статтю або тираж книги.
10.Дама у модному пальті сіла до вагону метра
Саме так. І нехай не дивує чудернацьке звучання цих слів. Українською мовою слова типу «пальто» і «метро», на відміну від російської, відмінюються.
фінансово.
Щиро дякуємо!
