Редакція отримала листа від п.Оксани з Тернополя, яка хоче поділитися через сайт CRЕDO своїм свідченням про Божу любов та молитву, вислухану за посередництвом святого апостола Юди Тадея, «спеціаліста зі складних справ».
Я змалечку виховувалася у християнській родині. Любов до Бога мені прищепили дідусі, бабусі та батьки. На вихідні й канікули ми з братом щоразу їздили до бабусі в село. Щонеділі я ходила там до церкви, я не могла й уявити, щоб пропустити Святу Літургію. З мене іноді родичі сміялися, але я на це не звертала уваги.
Коли мені виповнилося 18 років, моя мама померла від раку. Під час маминої хвороби одна жінка порадила мені молитися дев’ятниці. Я купила книжечку з молитвами до св. Юди Тадея. Довго молилася. Завдяки Божій помочі та молитвам я змогла спокійно прийняти Божу волю та втрату мами. Якби не це, то не знаю, де б я була зараз, могла дуже віддалитися від Господа.
Мій батько дуже важко переживав смерть мами. Родичі мало нас підтримували, і тато почав вживати дуже багато алкоголю. Брат потребував його підтримки, адже пробував вступити на вищу освіту. В мене загострювалися бронхіт з астматичним компонентом (як щороку влітку), з навчанням я мала проблеми й була відрахована з університету. Також мене шантажував і вимагав грошей за неправдиве відео інтимного характеру один молодик. Я позичала в знайомих гроші, щоб йому віддати, винесла з дому всі дорогоцінні речі. Дуже сильно переживала через цю ситуацію та була близька до проблем із психікою. Завдяки допомозі зовсім чужих мені людей ця справа вчасно завершилася. Незважаючи на це все, я ходила до церкви, молилася та займалася волонтерською діяльністю (допомагала людям похилого віку, дітям-інвалідам, працювала в християнській спільноті молоддю та дітьми). Напевне опіка Господа та Матері Божої допомогли мені витримати у складних ситуаціях.
Одного разу після чергового закінчення дев’ятниці до св.Юди Тадея, я зрозуміла, що вже не маю бронхіту з астматичним компонентом, і алергія зменшилася. Я поновилася в університеті, закінчила його та влаштувалася на роботу. Це теж завдяки молитві та вірі в Бога я змогла зробити.
Щоразу молилася за навернення батька та щоб він перестав випивати. Часом йому це вдавалося, та іноді він знаходив компанію і заходив у запої. За кілька років сталася ситуація, що я була змушена звільнитися з роботи: мене поставили у важкі психологічні умови праці. Я також чекала на пропозицію роботи, яка мені більше подобалася і давала більшу користь. Я звільнилася, на нову роботу так і не вдалося влаштуватися. Грошей на прожиття було обмаль. На той час брат вирішив одружуватися, потребував допомоги від мене. Батько взяв кредит. Згодом я влаштувалася на роботу, а зарплата була невелика. Ця робота з’явилася після чергового закінчення дев’ятниці до св.Юди Тадея. Бракувало коштів на необхідні речі, я взяла кредит. І втрапила у величезну боргову яму. Один кредит закривала іншим, перепозичала гроші, щоб закрити попередні борги. Ця ситуація тягнеться ще дотепер. По кредитах наросли великі проценти, сума збільшується. Позичені в знайомих кошти віддати теж ще не змогла. Зарплати не вистачає. Я дуже переживаю з приводу цієї ситуації і маю проблеми зі здоров’ям через неспокій, страх, безвихідь. Сума назбиралася на сьогодні 350000 грн.
6 лютого цього року, на день Ангела, я по роботі мала вирішити певні питання в Тернополі, а потім потрібно було поїхати на основне місце роботи. В цей день я не мала достатньо коштів, щоб пригостити друзів та працівників солодощами й подякувати їм за вітання. І неочікувано від одного священника я отримала вітання та невеличкий подарунок, що допоміг мені оплатити транспорт і доїхати до місця роботи й купити торта. Ввечері цього дня я зі знайомим поверталися машиною додому. На вулиці падав мокрий сніг, був дуже сильний вітер. Дорогу не встигли посипати і було дуже слизько. Ми їхали з невеликою швидкістю та обговорювали різні питання. Тут до водія зателефонував його батько і вони перекинулися кількома слова. Аж раптом машину почало зносити на узбіччя, справитися з кермом було неможливо, і ми перекинулися з 2-метрової висоти.
Машина з даху перевертається на колеса. Перше моє відчуття — я тут, жива, без пошкоджень. До водія — живий, теж все добре. В машини побите скло, погнуті боки та перед, виїхати не можемо, бо застрягли на чиємусь городі. До нас підходять місцеві люди, питають чи все гаразд і чим можуть допомогти. Щоб витягнути машину на дорогу, знадобився було трактор. Місцеві жителі з цим допомогли. На щастя, в той час на дорозі не було жодної машини, яка могла би з нами зіткнутися.
Поки машину витягали, в мене було на думці тільки молитва і подяку Господі, Ангелам Хоронителям, Матері Божій та св.Юді Тадею, що ми залишилися живими і неушкодженими, лише трохи був переляк. Хочу подякувати Господу, Ангелам Хоронителям, Матері Божій та св.Юді-Тадею, що ця ситуація добре завершилася, з нами все гаразд. Це велике чудо, яке зробив для нас Господь. Цим випадком Він показав, свою любов до мене та скріпив у вірі. Через те, що питання з фінансами швидко не вирішується, я інколи занепадаю духом і мало вірю. Хоча щоразу молюся про допомогу до Господа та за посередництвом св.Юди Тадея і до Богородиці, що розв’язує вузли. Історія з аварією мені показала, що Господь має план для нас, і утвердила мене більше у вірі.
На 9 лютого я мала запланований захід для поважних осіб і була його організатором. Бог дає знаки, які показують правильну дорогу, головне — їх побачити і зрозуміти, що це саме те, що потрібно. Я дуже давно мріяла про створення центру для молоді, де можна збирати всю християнську молодь, і це було би місцем прославлення Христа. Моя мрія здійснилася завдяки Ісусу. Тепер ми облаштовуємо приміщення, і до кінця року воно має запрацювати за призначенням.
Дякую Господу за Його любов і щоденну підтримку. Те, що я маю, — це все Його заслуга, а не моя. Дякую св.Юді Тадею за, те що доносить мої молитви до Господа. Спасибі Матері Божій за материнську опіку і любов до мене.
Слава Богу за все. Він милосердний і люблячий батько. Хай буде Божа воля Амінь.
фінансово.
Щиро дякуємо!
