Роздуми над Божим словом на вівторок VII Звичайного тижня, рік ІІ
Перелюбники! Хіба не знаєте, що дружба зі світом цим — це ворожнеча проти Бога? Хто, отже, хоче бути приятелем світу, той стає ворогом Божим. Чи, може, думаєте, що Писання даремно каже: «До заздрощів прагне Дух, котрий живе в нас?» І більшу дає благодать, через що й сказано: «Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать». Тож підкоріться Богові, протиставтеся дияволові, і він утече від вас. Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники! Гляньте на ваші злидні, сумуйте і плачте! Сміх ваш нехай обернеться у плач, а радість — у смуток! Смиріться перед Господом, і Він вас підійме!
Як 4, 4–10
Кілька років тому між священником і дияконом однієї парафії відбувся прилюдний бурхливий конфлікт. Пізніше вони вирішили суперечливе питання, дійшли згоди й після цілковитого примирення стали перед спільнотою та сповістили всім про те, що простили один одного. А ще вони попросили прощення в людей — за негідний приклад, який подали своєю сваркою, та за те, що цим похитнули єдність Церкви.
Свідком цього незвичайного примирення стала одна з випадкових «захожанок», на яку ця ситуація справила таке сильне враження, що вона вирішила ще раз прийти до церкви. Із часом вона зохотилась приходити до храму регулярно і, зрештою, стала активною вірянкою. Прощення — велика сила, здатна творити чудеса!
Ясно, що і настоятелю, й дияконові треба було виявити чимале смирення, щоб не просто примиритися між собою, а зробити це ще й публічно. Як сьогодні в першому читанні говорить Яків, «Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать» (Як 4, 6).
А в підсумку, конфлікт і примирення стали живим свідченням дії Божої благодаті. Настоятель і диякон показали своїм вірянам, що всі ми потребуємо Божої благодаті, щоби протистояти своїм природним схильностям до гордині та впертості. Вони показали, що відбувається, коли ми просимо в Бога благодаті для примирення з кимось із наших ближніх.
А що робити, коли ми попросили прощення, а примирення все одно не відбулося? Відступитися? Наш егоїзм може сказати, що ми зробили все, що могли. І почасти це буде правдою. Проте якщо ми не зупинимось на наших людських можливостях, а попросимо Бога допомогти нам примиритися, то отримаємо дивовижні плоди. Тільки Господь знає серце людини і може знайти найкращий підхід до нього. Або ж Господь нам самим вкаже на ту «сліпу зону» в нашому мисленні, яка і є справжньою перешкодою для примирення. Можеш не сумніватися, ти будеш дуже здивований відповіддю на свою молитву!
«Господи Ісусе Христе, перед початком Великого Посту прошу Тебе дарувати мені благодать, якої потребую. Зціли мої почуття та мислення».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
