Зараз світ переживає такий час, коли найкраще, що ми можемо і повинні зробити одні для одних – це ізолюватися. Проте найкраще рішення не означає, що воно найпростіше у виконанні. Адже більшості з нас доведеться сидіти у карантині з дітьми.
І тут мені пригадується мила картинка, що блукає інтернетом: «головне у цьому житті встигнути набутися разом». То ось він – наш шанс набутися.
Так, безперечно, ми їх любимо і все таке, але школа, гуртки та інші позашкільні заняття суттєво лімітують час спільного перебування із нашими скарбами і будьмо відверті (тут всі свої) – ми вже звикли до цієї «втрати» і перестали сприймати це як драму. І ось прошу — ніби знову в декрет повернулися, тільки цього разу з усіма дітьми одночасно.
Перші дні карантину показали, що потрібен план. План, який дозволить не перетворити карантин на затяжну піжамну вечірку та День бабака. Пропоную такий:
1.
Якщо ваші діти школярі, то фразу «Карантин — це не канікули» вам доведеться повторювати так часто і так довго, що у вас буде сіпатися око й німіти язик. Це треба буде просто прийняти. Вам. Діти так і не змиряться, не майте ілюзій з цього приводу. Тому доведеться прикласти трохи (ну добре, багато) зусиль, щоб організувати навчальний процес вдома. Напишіть «розклад», відведіть час на заняття і будьте послідовними. І щоразу, коли відчуєте жалість до «бідолашних дітей», нагадуйте собі теж: «карантин — це не канікули». Тому, до роботи.
2.
Якщо ви — мама, яка працює, то у вас сто відсотків назбиралося досить багато хатніх робіт, які ви відкладали на той час, коли у вас буде більше часу. Тадамммм! Ось він і настав. Але зараз у вас є ще й бонус – помічники в особі ваших дітей. Активно залучайте їх і доручайте відповідні до віку завдання. Дозуйте «задоволення», щоб не відбити бажання допомагати і не зчуєтеся, як ваші шафи та комірки, до яких постійно руки не доходили, звільняться від зайвого мотлоху, зникне пилюка та павутиння у найдальших закутках помешкання і взагалі – дихати стане легше. При нагоді і діти зрозуміють, що у їхній кімнаті не чарівна фея порядки постійно робить.
Переглянути цей допис в Instagram
3.
Що робить людина, яка багато часу проводить вдома? Шукає, чого б смачненького з’їсти. (Гречку не чіпаємо – ця розкіш на апокаліптичні часи, а зараз всього лише карантин.) А от щось спекти разом з дітьми – це саме воно. Навчіть сина смажити млинці, доньок — випікати печиво. Словом, навчіть дітей готувати якісь прості страви і всі від цього будуть у виграші. Так, кухню доведеться потім довго відмивати, але завдяки навикам, здобутим після втілення пункту 2, це вже не має бути проблемою.
4.
Діти мають право на мультики чи фільми або на комп’ютерні ігри (бачу, ніхто вже не обурюється, всі кивають, погоджуються, виявляють розуміння). Але без них можна обійтися (я перевіряла). Це коштуватиме «дорожче» і не завжди буде варте «ціни», тому просто дивіться по ситуації. Мама теж людина і якщо це дасть їй трохи часу, щоб перепочити від безконечних «мені нудно!», — то вже нехай. Але ліміт таки варто встановити. А фільм взагалі буде корисно подивитися разом із дітьми. Дуже допомагають відео «Як це працює» або «Із чого це зроблено» та подібні — пізнавально, корисно, досить коротко, щоб не стало нудно і достатньо довго, щоб мама могла попити кави й погортати книжку.
5.
Ну і наостанок. Знайдіть час протягом дня на спільну молитву. Може на Коронку до Божого Милосердя о 15.00 чи Ангел Господній о 12.00. Помоліться з дітьми за усіх, хто хворіє, за лікарів, які самовіддано боряться з недугою, за усіх на карантині, щоб не піддавалися панічним настроям, зберігали почуття гумору, ну і мили руки, як без цього.
Терпіння нам усім! «Коли Бог за нас, хто проти нас?» (Рим 8, 31б).
фінансово.
Щиро дякуємо!
