Роздуми над Божим Словом на четвер XXVI Звичайного тижня, рік ІІ
Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі, бо рука Божа мене доторкнулась! Чому, як Бог, женетеся за мною, не насичуєтеся моїм тілом? О, якби мої слова були записані, якби вони були вириті на міді! Різцем залізним і олив’яним видовбані у скелі повіки! Я знаю — Захисник мій живе, і останнім Він устане над порохом. Позбавлений навіть шкіри, я встану; і в моїм тілі побачу Бога. Я сам Його узрю, очі мої побачать, а не хтось інший; серце у мене в грудях ниє!
Іов 19, 21–27
Чи карав Бог Іова за його гріхи? Іов знав, що невинний, і навіть якби Бог допустив страждання у його житті, то це точно не через його гріхи (див. Іов 19,21), тому навіть заявив, що колись буде виправданий і «побачить Бога» (Іов 19, 25-27).
Коли стається якась надзвичайна подія — наприклад, стихійне лихо чи пандемія, — то ми часто сприймаємо це як Господню кару, Боже незадоволення нами. Особливо, коли щось трагічне відбувається з нами особисто: втрата дитини, невиліковна хвороба чи нещасний випадок.
Однією з проблем, пов’язаних із нашим сприйняттям страждань як Божої кари, часто є викривлене уявлення, яким насправді є Бог. Ми можемо сприймати Його як суворого і мстивого, а не як люблячого та милосердного Отця, яким явив Його нам Ісус. Це може змусити нас боятися, що кожен наш гріх чи помилка принесуть покарання у вигляді нещастя. Але насправді Бог не такий. Він є добрим Богом, який хоче для нас лише добра.
То як же нам сприймати випробування, що випадають на нашу долю? Деякі речі, що виглядають як покарання, є просто природними наслідками гріха. Якщо будемо порушувати правила дорожнього руху, то можемо потрапити в аварію; переїдання може спричинити хронічні захворювання; недбале виконання батьківських обов’язків або гіперопіка можуть призвести до недобрих наслідків у майбутньому. Прикладів можна навести безліч. Бог дозволяє статися таким речам, але не Він їх посилає нам. А якщо добре проаналізувати своє життя, то, навпаки, побачимо, що Господь часто оберігав нас від нещасть, які могли би статися, але не сталися, чи убезпечував неприємним випадком або подією від іще трагічніших наслідків нашої поведінки.
Ми повинні пам’ятати, що живемо в недосконалому світі, але хвороби, смерть та стихійні лиха ніколи не були наміром Бога, вони є природним і закономірним наслідком гріха. Одного разу, коли Христос прийде знову, Бог буде «всім у всьому» (1Кор 15,28). І це буде найвеличнішою подією в найпрекрасніший день! Більше не буде страждань і сліз. І, як Іов, ми побачимо на власні очі Бога й красу та досконалість Його Царства.
«Отче, я дякую Тобі за Твою любов, вірність і доброту».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.