4-7 червня ц.р. відбулися вибори до Європейського парламенту – найбільшого наднаціонального представницького органу світу. 736 депутатів цього законодавчого зібрання представляють інтереси майже півмільярда громадян ЄС. Офіційної реакції Святого Престолу щодо голосування наразі немає, однак ватиканське видання L’Osservatore Romano аналізує результати цих пан-європейських виборчих перегонів…
На виборах у 27-ми країнах Європейського Союзу перемогу здобула партія «тих, хто голосує ногами» – тобто тих, хто визнав за необхідне просто не прийти на голосування. Явка на виборчі дільниці становила 43,09% – це найнижчий показник відтоді, коли почалися прямі загальні вибори до Європарламенту. На перших виборах 1979 р. явка виборців становила 61,99%.
З політичної точки зору найбільш значущим є те, що в багатьох країнах гору взяли явно праві партії, скептично налаштовані щодо європейської інтеграції. Відтепер у страсбурзькій резиденції Європарламенту буде 50 таких депутатів. І вже на найближчих парламентських сесіях можна буде відчути політичну силу євроскептиків.
Виборчі урни зафіксували також і поразку прогресистів-лібералів (у деяких випадках можна говорити навіть про нищівний розгром) і зміцнення політичної платформи консерваторів. На думку спостерігачів, у деяких країнах таке голосування було обумовлене тяжкими наслідками фінансово-економічної кризи.
«Це сумні дні для соціал-демократії», – заявив Мартін Шульц, голова Європейської соціалістичної партії. Також суттєво зменшилося й число ліберально-демократичних депутатів. Найбільшу поразку соціалісти зазнали у Великій Британії, де лейбористи (які незмінно при владі з 1997 р.) на чолі з прем’єр-міністром Гордоном Брауном набрали лише 16% голосів виборців. Для них це найгірший результат за всі повоєнні часи. Переконливу перемогу здобули торі Девіда Камерона (27%). Аналогічна картина спостерігається в Іспанії, Німеччині, Франції. В останній число «тих, хто голосував ногами», було найбільшим у ЄС – явка виборців становила 40,62%.
Своє бачення майбутнього Європарламенту вже висловила Рада Конференцій єпископів Європи: «Перед новим парламентом стоїть завдання розбудови ЄС як справедливого суспільства, що базується на повазі до прав і гідності людини, взаємодопомоги, солідарності, справедливості й захисту життя… Якщо Союз зможе знайти політичні розв’язання цих проблем, які адекватно відображають надії та сподівання європейських громадян, лише тоді він відповідатиме своєму первісному призначенню».
За повідомленнями L’Osservatore Romano (Ватикан), 8-9 червня 2009 р.
та La Stampa (Італія), 9 червня 2009 р.