Зобов’язання щонеділі бути присутніми на літургії існувало ще в перші століття християнства.
Але закону, який би на це вказував, не було, адже перші християни радісно і приязно ставилися до Божого наказу.
Недільний обов’язок
Святий Йоан Павло ІІ пояснює це у своєму апостольському листі «Dies Domini».
«Навіть якщо у найдавніші часи не було такого припису, Церква не переставала підтверджувати цей обов’язок совісті як такий, що випливає з внутрішньої потреби, яку так сильно відчували християни перших століть. Лише пізніше, зіткнувшись із половинністю віри або недбалістю певних людей, Церква змушена була чітко визначити обов’язок відвідування недільної Меси».
Чинний Кодекс канонічного права підтверджує це, стверджуючи: «В неділю та інші визначені святі дні вірні зобов’язані брати участь у Месі». Це означає, що кожен католик, який може відвідувати Месу, повинен докласти всіх необхідних розумних зусиль, щоб бути на ній.
Диспенсація з поважних причин
У той самий час, як зазначає Катехизм Католицької Церкви, католик може бути звільнений від обов’язку участі у Месі, якщо на це є серйозні причини. «Недільна Євхаристія обґрунтовує та утверджує всю християнську практику. Тому вірні зобов’язані брати участь у Євхаристії в установлені дні, хіба що виправдані важливою причиною (наприклад, хвороба, догляд хворих чи немовлят) або отримали звільнення від свого пастир. Хто свідомо занедбує цей обов’язок, чинить тяжкий гріх» (ККЦ 2181).
Інші серйозні причини потрібно обговорити з місцевим душпастирем, який може дати рекомендації або вділити диспенсацію.
Запрошення до любові
Як зазначав святий Йоан Павло ІІ, обов’язок відвідувати Месу щонеділі — це не примус, а запрошення глибше полюбити Бога.
«Неділя — це день, що перебуває у самому серці християнського життя. Я хотів би наполегливо закликати всіх знову відкрити для себе неділю. Не бійтеся віддавати свій час Христу! Так, давайте відкриємо свій час для Христа, щоб Він пролив на нього світло і взяв його під своє керівництво. Він — Той, хто знає таємницю часу і таємницю вічності й дарує нам «свій день» як щоразу новий дар своєї любові… Час, подарований Христу, ніколи не втрачається, а радше навпаки — зберігається, так що наші стосунки і все наше життя можуть ставати найбільш глибоко людськими».
Недільний обов’язок — це великий подарунок для людства, і католики покликані виконувати його з радісним серцем.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia