Якщо віра жива — молитва не буде дріб’язковою

Замислитися над якістю нашої молитви заохотив Папа Франциск, роздумуючи на євангельською подією зцілення сліпця Вартимея.

Коли віра жива — молитва не дріб’язкова і не обмежується скороминущими проблемами. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи перед молитвою «Ангел Господній» сьогоднішнє Євангеліє, повідомляє Vatican News.

Бог чує волання бідних

За словами Святішого Отця, йдеться про важливу зустріч, останню перед входом Господнім до Єрусалиму перед Пасхою. Вартимей, як зауважив він, «втратив зір, але не голос». Справді, щойно він почув, що обік  проходить Ісус, то почав кричати: «Сину Давидів, Ісусе, змилуйся наді мною». Учні та натовп хотіли заставити його змовкнути, бо це волання заважало їм; однак він кричав ще сильніше. «Ісус почув і відразу зупинився. Бог завжди вислуховує волання бідного, Його зовсім не потурбував голос Вартимея, більше того, Він помічає, що він повний віри, такої віри, що не боїться наполягати, стукати до Божого серця, незважаючи на нерозуміння та дорікання», — сказав Папа. Саме в цьому й полягає корінь чуда, що підтверджують слова Ісуса: «Віра твоя спасла тебе».

Просити все у Того, який може все

«Віра Вартимея проглядається в його молитві. Й це не є боязка й трафаретна молитва», — вів далі Наступник святого Петра. Вартимей, насамперед, називає Господа «Сином Давида», тобто визнає Його Месією, а тоді звертається на ім’я, тобто не боїться Його, не тримає дистанцію. А тоді з усього серця взиває до Бога-приятеля, прохаючи змилуватися над ним. «Не просить Його якогось дріб’язку, як у перехожих. У Того, який може все, він просить всього: змилуйся над мною, змилуйся над усім тим, чим є я», — підкреслив Святіший Отець. Вартимей не просить про якусь благодать, але представляє себе самого, просить милосердя для своєї особи. Він не просить у Бога «якоїсь милостині», але представляє повноту свого страждання, адже сліпота була лише «вершиною айсберга», адже в його серці не бракувало ран, принижень, розбитих мрій, помилок і образ.

Якою є наша молитва?

Підсумовуючи, Папа заохотив слухачів освоїти цю просту молитву: «Сину Давидів, Ісусе, змилуйся над мною!» Це нехай спонукає замислитися над тим, якою є наша молитва. Сміливою та наполегливою — чи такою, що вдовольняється принагідним формальним привітанням? Чи ця молитва є «насиченою», чи я  приношу до Господа історію та різні обличчя мого життя, а чи вона «анемічна», поверхова, складена з ритуалів, позбавлених почуттів і серця?

«Коли віра жива, то молитва є палкою: вона не жебрає про дріб’язок, не применшується до потреб цієї хвилини. В Ісуса, який може все, треба просити все. Не забувайте про це. В Ісуса, який може все, потрібно просити всього. З наполегливістю перед Ним. Він з нетерпінням чекає, щоб вилити свою благодать і радість у наші серця; але, на жаль, це ми — може, через боязнь, або лінивство, чи невірство, — тримаємося на віддалі», — сказав Святіший Отець. Він побажав, щоб Вартимей став для нас прикладом «конкретної, наполегливої та відважної віри».

Оплески для нових блаженних та вітання місіонерам

Після молитви до Пресвятої Богородиці, уділивши Апостольське благословення, Папа звернувся із закликом, присвяченим становищу мігрантів та біженців у Лівії. Опісля скерував думку до італійського міста Брешії, де напередодні була беатифікована сестра Лючія від Непорочнозачатої Діви Марії. Вона померла у 45 років, «присвятивши своє життя служінню ближнім, і навіть коли хвороба перемогла її тіло, то не здолала її духа», — підкреслив Святіший Отець. У Ріміні увечері мала відбутися беатифікація Алессандри Сабаттіні, молодої студентки медицини, що загинула в автокатастрофі, маючи всього 22 роки. «Радісна дівчина, натхнена великою любов’ю та щоденною молитвою, з ентузіазмом посвятилася служінню найслабшим», — сказав Франциск, закликавши привітати нових блаженних оплесками.

А оскільки цього дня припадав також Всесвітній місійний день, Папа заохотив поглянути на цих двох блаженних як на «свідків, які звіщали Євангеліє своїм життям». «І з вдячністю скеровую вітання всім місіонерам і місіонеркам — священникам, богопосвяченим особам і мирянам, — які віддають свої сили на передовій служіння Церкві, іноді платячи особисто високу ціну за своє свідчення. І роблять це не задля прозелітизму, але щоби свідчити Євангеліє своїм життям на землях, які ще не знають Ісуса. Велике спасибі місіонерам», — сказав Святіший Отець.