Під впливом його проповіді навернувся св. Августин! Навчання народу він вважав своїм головним пастирським обов’язком. Ідеалом, що керував його діяльністю, була держава, в якій світська влада і Церква взаємно допомагають одна одній, а віра зміцнює імперію.
Знайомтеся: св. Амвросій, покровитель Болоньї та Мілана, а також бджолярів.
«Якщо виживе, то стане великим»
Амвросій народився близько 340 р. в Трірі, тодішній столиці імперії (сьогодні — Німеччина). Його батько був намісником імператора, префектом Галії. За переказами, з народженням св. Амвросія пов’язана дивовижна подія. Після народження на устах немовляти з’явився рій бджіл. Налякана мати хотіла їх прогнати, але батько сказав зачекати, поки рій сам не відлетить.
Із розповіді першого біографа св. Амвросія дізнаємося, що після цього батько сказав: «Якщо немовля виживе, то стане кимось великим!» Через цей випадок вважали, що Амвросій стане великим промовцем.
В очікуванні на хрещення
Амвросій прийняв хрещення перед самими єпископськими свяченнями. Це було пов’язано з тодішнім звичаєм відкладати хрещення якнайдовше, до самої смерті, щоб перейти у вічність у невинному стані. Іншою причиною відкладання хрещення було те, що до цього таїнства прийняття у лоно Церкви ставилися дуже серйозно, з розумінням того, що прийняті зобов’язання треба виконувати.
Через це Амвросій багато років був катехуменом, тобто кандидатом до хрещення. Вже ставши єпископом, він виступив проти цієї практики, докладаючи зусиль, щоб послідовники Христа були охрещені якомога раніше.
Від губернатора до єпископа
Коли Амвросієві не було й року, помер його батько. Тоді мати разом із дітьми перебралася до Рима. Там Амвросій навчався в школі граматики та риторики, а також вивчав право. Про його освіту найкраще свідчать твори, які він залишив. Після закінчення навчання Амвросій створив свою школу.
У 25 років імператор призначив його намісником провінції Ліґурія-Емілія зі столицею в Медіолані (Мілан). Амвросій залишався на цій посаді три роки (370-373), упорядковуючи справи провінції та її фінанси. У той час помер аріанський єпископ міста Авсенктій. Його наступником обрали Амвросія, який таким чином став єпископом Медіолана.
Вагання і рішучий Божий голос
Під час виборів нового єпископа виникли бурхливі суперечки: католики хотіли мати свого єпископа, а аріани — свого (аріанство ставило під питання рівність і єдність Осіб Пресвятої Трійц; остаточно було засуджене на Константинопольському Соборі 381 р.).
Амвросій також пішов до храму, виконуючи свої службові обов’язки, щоб запобігти можливим заворушенням. Коли обидві сторони не змогли знайти порозуміння, якась дитина вигукнула: «Амвросій єпископ!» Усі визнали це за Божий голос і закричали: «Амвросія в єпископи!»
Здивований імператорський намісник попросив час на роздуми. Вночі він скористався нагодою і втік із міста. Але вранці побачив, що він на коні біля брам Медіолана. Вбачаючи в цьому Божу волю, Амвросій вирішив більше не опиратися: 30 листопада 373 р. він прийняв хрещення і всі свячення. Новий єпископ роздав бідним усе своє майно. Дізнавшись про його обрання на єпископа, Амвросія привітали папа Дамасій І та св. Василій Великий.
Великий проповідник, справедливий ієрарх, приклад доброго пастиря
Перше, що зробив новий єпископ, — попросив св. Василія великого прислати йому реліквії св. Діонісія, єпископа Медіолана, висланого аріанами до Кападокії (він помер там 355 р.) Святий Василій охоче зробив цю послугу міланській делегації. Реліквії зустрічали урочисто. З цієї нагоди Амвросій виголосив чудову промову, яка вразила всіх. Відтоді він проголошував Боже Слово при кожній нагоді, вважаючи навчання народу своїм головним пастирським обов’язком.
Також Амвросій щороку у Великий Піст особисто готував катехуменів до прийняття хрещення. Як керівник, він був лагідний, спокійний, розсудливий, справедливий, доброзичливий. Тому священники мали найкращий приклад доброго пастиря. Велику увагу приділяв літургії; всі знали його як розсудливого пастиря, чутливого до людської біди. Єпископ вирізнявся сильною волею, порядком, практичним розумом. Користувався великим авторитетом у людей, про що свідчить те, що його називали «колоною Церкви», «перлиною, що блищить на пальці Бога». Ідеалом, що керував його діяльністю, була держава, в якій світська влада й Церква взаємно допомагають одна одній, а віра зміцнює імперію. Під впливом проповідей св. Амвросія навернувся св. Августин, якого єпископ охрестив 387 р.
Один із чотирьох великих Учителів Західної Церкви
329 року Амвросій вирушив до Капуї, для участі в синоді, на якому мали засудити єресь про те, що Марія не була дівою. Він хотів також поїхати до Павії, щоб узяти участь в інтронізації нового єпископа (397 р.). На жаль, йому забракло сил. Святий Амвросій покинув землю задля Неба 4 квітня 397 р. у віці 57 років. Похований у Мілані, в базиліці, яка сьогодні носить ім’я св. Амвросія, поруч із тлінними останками мучеників Гервасія та Протасія.
Святий Амвросій залишив після себе численні морально-аскетичні та догматичні твори, а також гімни, які стали незмінною частиною літургії. Багату літературну спадщину становлять насамперед проповіді, коментарі до Євангелія св. Луки, промови та 19 листів. Своє плідне життя Амвросій закінчив трактатом про добру смерть. Завдяки багатій літературній спадщині Церква, поруч із св. Августином, св. Єронімом та св. Григорієм І Великим, визнала його Вчителем Церкви. Свято св. Амвросія встановлено в річницю його єпископської консекрації. Він є покровителем Болоньї, Мілана, а також бджолярів.
Атрибути св. Амвросія — триременний батіг, дитя в колисці, голуб і пташине перо як знак Божого натхнення, книга, хрест, митра, пасторал, макет церкви, напис «Добра мова — як медові соти», вулик.
фінансово.
Щиро дякуємо!
