На багатьох зображеннях Пресвятого Серця можна побачити полум’я, що виходить із серця Спасителя. Цю символіку не використовували у Церкві до XVII століття, поки свята Маргарита Марія Алякок не отримала приватне об’явлення Ісуса.
Вона записала слова, які сказав їй Ісус, і у яких Він чітко згадує про полум’я, що виходить із Його Серця.
«Моє Божественне Cерце так палає любов’ю до людей, а зокрема, до тебе, що вже не може утримати в собі полум’я цієї палкої любові. Воно має розлити її за твоїм посередництвом і показати людям, щоб збагатити їх дорогоцінними скарбами, які Я тобі відкриваю, і які містять освячувальну й спасенну благодаті, необхідні, щоб витягнути їх із безодні загибелі».
Ідея про те, що Бог асоціюється з вогнем, також і дуже біблійна. Сам Господь відкрив своє Ім’я Мойсеєві посеред палаючого куща. «І з’явився йому ангел Господній у вогняному полумені посеред куща. Глянув він, аж ось вогнем палає кущ, а не згоряє» (Вих 3, 2). Господь також «йшов перед ними вдень хмаровим стовпом, щоб проводжати їх у дорозі, а вночі вогненним стовпом, щоб їм присвічувати; так що вони могли йти і вдень і вночі» (Вих 13, 21).
Ісус використав вогонь, щоб повідомити про своє бажання вилити свою любов на все людство. «Вогонь прийшов Я кинути на землю — і як Я прагну, щоб він вже розгорівся!» Святий Дух теж зійшов на землю у вигляді язиків полум’я — «І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них» (Діян 2, 3).
Тому яким би дивним не здавався нам образ Ісусового Серця, охопленого вогнем, цей символ на додаток до приватних об’явлень святої Маргарити Марії Алякок має ще й глибоке біблійне коріння.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia