Приймаючи членів Ради організацій, які допомагають Східним Церквам, Папа Франциск подякував їм, серед іншого, за допомогу Україні, поділившись думками про синодальний вимір служіння милосердної любові.
«Не переставаймо молитися, постити, допомагати та трудитися над тим, щоби стежки миру знаходили місце серед джунглів конфлікту», — закликав Папа Франциск учасників 95 асамблеї Ради організацій, які допомагають Східним Церквам (ROACO) — пише Vatican News.
Один із днів асамблеї був присвячений Україні. Приймаючи їх у четвер, 23 червня 2022 р., Святіший Отець заохотив «мати перед очима» образ милосердного самарянина, як вони це робили й робитимуть з огляду «на трагедію, спричинену конфліктом, який із Тіграю знову вразив Ефіопію та частково сусідню Еритрею, та, насамперед, для любої та багатостраждальної України».
«Туди знову повернулася трагедія Каїна та Авеля; там розв’язалося насильство, що нищить життя, люциферське, диявольське насильство, на яке ми, віруючі, покликані реагувати силою молитви, конкретною допомогою милосердної любові, кожним християнським засобом, спрямованим на те, щоби зброя поступилася місцем переговорам», — сказав Святіший Отець, подякувавши всім, хто причиняється до того, щоби «нести близькість Церкви й Папи в Україну та в ті країни, де були прийняті біженці».
«З вірою ми знаємо, що вершини людської гордості та ідолопоклонства будуть понижені, а долини спустошення і сліз засипані, але ми хочемо також, аби якнайшвидше сповнилося Ісаїне пророцтво миру: що народ більше не підноситиме руки проти іншого народу, що мечі перекуються в рала, а списи — в серпи. Натомість, здається, що все рухається в протилежному напрямку: кількість їжі зменшується, гуркіт зброї зростає. Сьогодні історією керує каїністична схема», — додав він, закликаючи молитися і робити все можливе для того, щоби «стежки миру знаходили місце серед джунглів конфлікту».
Синодальний метод милосердної любові
У контексті синодального шляху, який триває у Церкві, Папа Франциск підкреслив, що діяльність ROACO перебуває у повній відповідності з цим духом, адже процес затвердження проектів передбачає залучення того, хто його представляє, доброчинця, місцевого єпископа чи чернечого настоятеля, нунціїв і представників Дикастерії Східних Церков. Кожен має свою роль і покликаний до діалогу, ставлячи запитання, пропонуючи підказки чи надаючи пояснення. Так розвивається «симфонія милосердної любові».
Святіший Отець зауважив, що для виконання важливого твору оркестр має спочатку налаштувати інструменти. Синхронізація інструментів потрібна також і у випадку «симфонії милосердної любові». Для цього важливо «налаштуватися на взаємне слухання, що полегшує розпізнавання та веде до спільних, насправді церковних рішень». У цьому контексті Папа відзначив «синодальний характер» співпраці ROACO із сирійськими католиками, з якими було організовану спеціальну конференцію. Прозвучало також заохочення «знаходити оновлені інструменти та придатні способи для того, щоб виражати близькість Церквам у регіоні», зокрема, відновивши праці координаційного штабу щодо Сирії та Іраку, додаючи до спільних роздумів також і ситуацію в Лівані.