Патологічна пристрасть підлітків до Інтернету може призвести до тяжких депресій. Такого висновку дійшли вчені з Австралії та Китаю.
Експерти зі Школи медицини в Сіднеї, Університету Нотр-Дам у австралійському місті Фримантл, а також фахівці китайського Університету імені Сунь Ятсена в Гуанчжоу вивчали поведінку тисячі китайських підлітків, які регулярно відвідують Інтернет.
Учасникам дослідження пропонували заповнити анкету і за нею медики визначали – є людина Інтернет-залежною чи ні? Причому питання були схожі на питання з анкет для наркоманів. Наприклад, «Як часто у Вас погіршується настрій, чи починається депресія, якщо не можете сісти за комп’ютер?». Також підлітків протягом року обстежували психологи. Підсумок дослідження досить категоричний: у кожного п’ятого підлітка фахівці виявили ознаки порушення психіки та депресію. Якщо вірити цим експертам – чим більше часу дитина «висить» у Всесвітній мережі, тим більший ризик психічних розладів.
Українська Інтернет-залежність
Підліткова Інтернет-аудиторія в Україні – шість мільйонів користувачів. При цьому, за даними експертів, три чверті батьків не цікавляться тим, які сайти відвідують їхні чада.
Втеча від реальності, відповідальності та стресу – це, за визначенням українських психологів, робить молодих людей залежними від Інтернету. А повертати дитину з віртуального світу можна лише любов’ю і увагою, кажуть вони.
Василь Павлюк – батько двох синів 24 і 18 років, і йому часто доводиться силою відтягувати їх від Інтернету. «З одного боку, це прекрасно – за допомогою Інтернету людина має зв’язок із цілим світом. З іншого боку, це просто трагедія, бо діти не читають, діти нічим іншим, крім Інтернету, не цікавляться. Вони сидять в Інтернеті день і ніч», – говорить батько.
На сьогоднішній день в Україні, на відміну від інших країн, не існує психологічного чи психіатричного діагнозу Інтернет- чи комп’ютерної залежності. Однак, за даними всеукраїнського дослідження близько 70% сучасних школярів, відповідаючи на запитання про свої захоплення, називають комп’ютер на першому місці.
Польська боротьба з «мережеголізмом»
6 років тому в сусідній Польщі Інтернет-залежність внесли у список психічних хвороб. Причиною стала резонансна історія, що сколихнула польське суспільство: лікарям довелося шпиталізувати цілу сім’ю, в якій Інтернет-залежними були мати та її троє дітей-підлітків.
Перші ж випадки узалежнення від Інтернету у Польщі зареєстровано в 1993 році, тоді ж такий вид залежності почали називати «мережеголізмом», розповідає варшавський кореспондент Радіо Свобода.
Кожен третій польський підліток, який мешкає у великому місті, користується Інтернетом після десятої вечора. Кожен п’ятий сидить перед монітором до опівночі. Серед найпопулярніших порталів, відвідуваних підлітками, – ігрові та соціальні мережі. Сорок відсотків дітей, які користуються Інтернетом відвідують сайти з еротичним змістом. За даними досліджень фонду «Pedagogium», майже 70 відсотків опитаних дівчат старшого шкільного віку зізналися, що шукали еротичних пригод в Інтернет-мережі. Польські психологи та педагоги з тривогою говорять про узалеження від Інтернету, як чинник, що погіршує психічне та інтелектуальне здоров’я молодого покоління.
В одному із досліджень на тему мережеголізму йдеться про пряму залежність між кількістю проведених у мережі годин та оцінками в школі. Досліджували групу хлопчиків, які щоденно грають у так звані інтернет-стрілялки. Як виявилося, середній бал дитини, яка грає в такі ігри півгодини на день – чотири з плюсом (за п’ятибальною системою). Натомість той школяр, який грається по дві години щоденно – перебивається з трійки на трійку.
У рік, коли мережеголізм у Польщі офіційно визнано хворобою, на півночі країни заснували перший центр лікування цієї недуги 21 століття. Нині таких центрів у Польщі є кілька. До створення наступних заохочує Європейський парламент, який реалізовує програму «Безпечний Інтернет». Один із напрямів цієї програми – фінансова підтримка для медичних центрів, що відкривають спеціалізовані відділення, де лікують Інтернет-залежність.
Онлайн-психологія
Фахівці говорять, що батькам часто буває важко визначити межу, коли Інтернет стає небезпечним для психічного та фізичного здоров’я дитини, коли він набуває негативного значення. Адже, Інтернет може принести і зло, і користь, зауважує психолог Наталя Лесенко. І не варто перебільшувати його негативний вплив – уявлення, що сидіння перед монітором неминуче призводить до зомбування користувача, є хибним. Інша річ, що в усьому слід знати міру. «Усе питання в тому, чим саме в Інтернеті зайнята дитина. Якщо вона спілкується, це один бік, якщо зависає в іграх і не має жодних соціальних контактів – інший. Якщо ж шукає якусь інформацію, отримує наукові знання, то це третій бік. Інтернет це така річ, як кухонний ніж, як ним скористуєшся – те й будеш мати: можна продукти нарізати, а можна й наразитися на небезпеку». Загалом, на переконання психолога, Інтернет все ж приносить підліткам більше користі. ніж шкоди.
Повернення підлітка із віртуального світу в реальний залежить, передусім, від батьків, констатують психологи. В Он-лайні ховаються ті, кому кепсько у справжньому житті. Улюблена ж реакція деяких батьків – «відключити і заборонити». Як наслідок – замість ліквідації причин Інтернет-залежності, потяг до Всесвітнього павутиння тільки зростає. Батьки мають по-доброму, але наполегливо і переконливо донести дитині, що реальний світ є привабливішим за віртуальний, наголошує психолог Наталя Лесенко. «Треба дати можливість дитині побачити світ, побачити, що можна вийти на вулицю, поговорити з людьми, побути на природі, біля річки, біля тварин… Треба розкрити перед підлітком ширші можливості». Як пояснює Наталя Лесенко, як і при будь-якій залежності, дитині, яка надмірно прихильна до Інтернету, здається, що мережа – це найкраще і ледь не єдине задоволення в житті. І звикнувши до такого способу життя, їй дуже важко відмовитися від нього хоча б частково.
Щоб підліток позбувся Інтернет-залежності, йому треба запропонувати гідну за цікавістю заміну, підтверджує член комітету захисту свободи слова Інтернет-Асоціації України Сергій Рачинський. А з цим є зараз неабиякі проблеми. «Ми стикаємося з ситуацією, що ні школа, ні сім’я часто не може запропонувати дитині якийсь альтернативний спосіб проведення часу. На жаль, підлітки мало читають, мало займаються спортом. А в Інтернеті криється велика спокуса – адже Інтернет настільки велика система, настільки потужний інформаційний канал, що там є практично всі способи ведення діяльності – можна і працювати, і відпочивати, і спілкуватися, тобто коли виникає питання обмеження, то виникає й інше питання – а чим це замінити?».
За світовою статистикою, серед загального числа користувачів Інтернет, мережеголіків – від 3 до 5%. Для них часто характерні самоізоляція, втрата орієнтирів, неврівноваженість, розгубленість, неохайність, байдуже ставлення до близьких. Людям, залежним від Інтернету, необхідно постійно заходити в Інтернет, перевіряти електронну пошту та оновлення в соціальних мережах. Щороку кількість регулярних користувачів Інтернету серед українських підлітків зростає на шістсот тисяч осіб, зазначають експерти. За їхніми ж даними, сім відсотків юних прихильників Мережі проводять у вихідні біля монітора понад шість годин.
фінансово.
Щиро дякуємо!
