Літургійні читання на 12 лютого (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Неділя про блудного сина.
Свв. трьох святителів, великих архиєреїв, Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого.
Св. свящмуч. Іполита

Апостол
1 Кор 6, 12-20

12 Все мені можна, та не все на користь. Усе мені можна, та ніщо не повинно заволодіти мною. 13 Їжа для шлунка, і шлунок для їжі, але Бог і одне й друге знищить. Тіло не для розпусти, але для Гос­пода, і Господь для тіла. 14 Адже Бог і Господа воскресив, воскресить і нас своєю силою. 15 Хіба не знаєте, що ваші тіла є члени Христа? Тож невже, взявши чле­ни Христа, зроблю їх членами роз­пусниці? Зовсім ні! 16 Хіба ви не знаєте, що той, хто єднається з розпусницею, стає з нею одним тілом? Адже сказано: Обоє будуть одним тілом. 17 А хто з Господом єднається, стає з Ним одним духом. 18 Утікайте від розпусти. Кожний гріх, який тільки чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла.
19 Хіба ви не знаєте, що ваші тіла — це храм Святого Духа, який є у вас і якого ви маєте від Бога, і що ви не належите самим собі? 20 Адже ви викуплені за ціну. Тому прославляйте Бога у вашому тілі [та у вашому дусі, які належать Бо­го­ві].

Євангеліє
Лк 15, 11-32

11 І Він розповів: «Один чоловік мав двох синів. 12 І молодший з них сказав бать­кові: “Батьку, дай мені належну час­тину майна». І він поділив між ними майно. 13 А через декілька днів, забравши все, молодший син подався до да­ле­кого краю і там розтратив своє май­но, живучи розпусно. 14 Як витратив усе, настав вели­кий голод у тому краї, і він став біду­вати. 15 Пішов він та й пристав до од­ного з громадян тієї землі, а той по­слав його на свої поля пасти свиней. 16 І бажав він насититися струч­ками, які їли свині, але ніхто йому не давав. 17 Опам’ятавшись, він сказав: “Скіль­ки наймитів мого батька ма­ють у надлишку хліба, а я тут гину з голоду. 18 Встану, піду до свого батька і ска­­жу йому: “Батьку, я згрішив пе­ред небом і перед тобою 19 і вже не гідний зватися тво­їм сином; прийми ж мене як од­ного з твоїх наймитів”. 20 Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька.
Коли він був ще далеко, бать­­­ко побачив його й змило­сер­див­­ся; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його. 21 А син сказав йому: “Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм”. 22 Та батько сказав своїм рабам: “Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йо­му на руку і взуття на ноги; 23 приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися, 24 бо цей син мій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся”. І почали веселитися.
25 А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці. 26 Закликавши одного із слуг, він запитав: “Що це таке?” 27 Той сказав йому: “Твій брат по­вернувся, і твій батько заколов від­годоване теля, бо здоровим його при­й­­няв”. 28 Тож він розгнівався і не хотів увійти. Його батько вийшов і вмов­ляв його. 29 Та він у відповідь сказав своєму батькові: “Ось, стільки років я тобі слу­жу, ніколи не переступав твоєї за­повіді, а ти мені не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями. 30 Коли ж цей син твій, який роз­тратив твоє майно з блудницями, по­­вернувся, ти заколов йому від­го­доване теля”. 31 А той відказав йому: “Сину, ти зав­жди зі мною, і все моє — твоє. 32 Тут треба таки веселитися і ра­діти, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся”».

Святих:

Апостол
Євр 13, 7-16

7 Згадуйте ваших на­став­ни­ків, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їх­нього жит­тя, наслідуйте їхню віру. 8 Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той самий!
9 Не піддавайтеся різним чужим вченням. Адже добре підкріпляти сер­ця благодаттю, а не стравами, від чо­го не отримали користі ті, які так жи­вуть. 10 Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать на­метові.
11 Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященик вносить до Святого, спалюються поза табором. 12 Тому й Ісус, щоб освятити на­род своєю кров’ю, постраждав по­за брамою. 13 Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу, 14 бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. 15 Отже, через Нього завжди при­­­носьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Йо­­го Ім’я. 16 Не забувайте про добро­чин­ність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові.

Євангеліє
Мт 5, 14-19

14 Ви — світло для світу. Не мож­на сховати міста, що стоїть на горі. 15 І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі. 16 Тож нехай сяє ваше світло пе­ред людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, який на небесах.
17 Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити. 18 Воістину кажу вам: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жод­на риска із Закону не зникне, — все збудеться. 19 Якщо хтось порушить одну з цих найменших заповідей і так на­вчить людей, — він найменшим на­зветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим на­зветься в Царстві Небесному.

Біблійні роздуми