За час війни в Україні стало більше віруючих, особливо серед молоді

В Україні за 2022 рік зросла кількість віруючих. Якщо у 2021 році визнавали себе віруючими 67,8% опитаних, то у 2022 їх стало 74,1%.

Такі дані були озвучені 15 лютого 2023 р. на Фаховій дискусії «Війна і Церква. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2022». Її організували Центр Разумкова спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні. У віковому аспекті зміни найпомітніші у молодому поколінні (18-24 роки), в якому відсоток віруючих за рік зріс від 48,2% до 60,6%, згідно з даними опитування.

Варто зауважити, що найвищий рівень релігійності в Україні Центр Разумкова за останні роки зафіксував у 2014‑му (від 67% у 2013 до 76%); потім цей показник поступово знижувався і на кінець 2021 року становив майже «довоєнні» 68%. Із початком повномашстабної агресії росії проти України релігійність мешканців знову зросла до загальних 74% (84% на заході країни, 63% на сході, 61% на півдні).

Загальна частка віруючих не зросла у старшій віковій групі, зате збільшилася в молодшій, яка раніше була найменш віруючою частиною українського суспільства (61%). Загалом 26% опитаних сказали, що після початку відкритої війни вони стали більш релігійними, а 65% зазначили, що жодних змін у ставленні до релігії за цей час у них не відбулося. Відсоток тих, хто вагається між вірою і невірою, зменшився з 13% до 12,2%, невіруючих — із 5,7% до 4,8%, переконаних атеїстів — із 3,4% до 2,1%, а релігійно байдужих — із 6,1% до 4,5%.

У молодшому поколінні зміни найбільш помітні. У віковій категорії 18-24 роки відсоток віруючих зріс із 48,2% до 60,6%; у категорії 25-29 років — із 56,1% до 65,1%. В інших вікових групах зростання релігійності становить: 30-39 років — від 67,1% до 72,6%; 40-49 років — від 67,8% до 75,4%; 50-59 років — від 73,4% до 76,3%; 60 років і старші — від 75,2% до 79,1%.

«Просто православними» себе в Україні визнають 73% — що, як відзначає дослідження, пов’язане більше з соціокультурною чи етнічною самоідентифікацією, ніж із релігійністю. Цікаво, що серед тих, хто зараховує себе до конкретної Церкви, вагаються між вірою і невір’ям 9% членів ПЦУ, 8% членів протестантських спільнот, 5% віруючих УПЦ(МП) і 2% віруючих УГКЦ. Разом із тим, 11% тих, хто не зараховує себе ні до якої деномінації, визнали себе віруючими людьми.

Римо-католиків Центр Разумкова зараховує до «інших вір» і не проводить детальних досліджень.

Цьогорічні опитування зі зрозумілих причин не включають мешканців окупованих територій та місць, де тривають бойові дії. Також певною хибою останніх досліджень можна визнати опитування, проведені в Україні, за очевидно великої кількості тих, хто виїхав за кордон через російську агресію.