Польський історик і публіцист Анджей Ґраєвський презентував в Українському католицькому університеті видання «Завзятий антикомуніст. Понтифікат Йоана Павла ІІ в документах КДБ УРСР».
Презентацію організував 6 червня 2023 р. Інститут історії Церкви УКУ в Центрі Шептицького.
Джерельні матеріали нещодавно виданої книги «Żarliwy antykomunista. Pontyfikat Jana Pawła II w dokumentach KGB Ukraińskiej Socjalistycznej Republiki Sowieckiej (1978–1997)» стосуються життя «слов’янського Папи» та становища Католицької Церкви в Україні: як Римо-, так і Греко-Католицької. Документи охоплюють період перших реакцій КДБ — від обрання Кароля Войтили римським понтифіком до проголошення незалежності України.
За словами п. Анджея Ґраєвського, презентація цих матеріалів є вагомим внеском у розуміння масштабів ідеологічного протистояння, яке було в Радянському Союзі протягом першого десятиліття понтифікату Йоана Павла II. Найжорсткішим це протистояння було в Україні, де радянська влада боролася з УГКЦ, яка, за її оцінкою, була тісно пов’язана з українським національним рухом та боротьбою за державну незалежність. На підставі документів і попередніх досліджень, зокрема в межах розслідування польського Інституту національної пам’яті (IPN), автор також стверджує: все вказує на те, що саме Москва була ініціатором замаху на св. Йоана Павла ІІ.
На початку презентації ректор УКУ о. Богдан Прах звернувся до присутніх із вітальним словом:
«Постать св Йоана Павла II — особливо в українському контексті — дуже важлива, але ще не вивчена. Настане час, коли наші молоді науковці звернуться до цього питання глибше. Тоді ми набагато краще зрозуміємо, яке чудо сьогодні разом переживаємо, коли почуваємося однією спільнотою. Я щиро вітаю кожне наукове дослідження, яке допомагає нам пізнати наше минуле. Сьогодні ми маємо презентацію нової книжки, заснованої на автентичних документах. В архівах є багато джерел, які можна досліджувати; але це треба робити вміло, добре знати нашу історію, щоби правильно її інтерпретувати».
Олег Турій, проректор УКУ, директор Інституту історії Церкви, представляючи автора видання, наголосив:
«Анджей Ґраєвський відомий у Польщі та за її межами як людина діалогу. Діалогу не завжди легкого — щодо складних питань історії. Це стосується, зокрема, і розмови про минуле, яке розділяє, з німецькими колегами, а також із російськими, коли вона була можливою. І головною засадою для такого діалогу є пізнання правди, хай би якою важкою, прихованоючи навіть навмисно спотвореною вона була».
Книжку видав Центр діалогу ім. Юліуша Мєрошевського. Лукаш Адамський, заступник директора Центру, став одним із натхненників дослідження:
«Одним із дослідницьких проєктів нашого Центру було наукове вивчення документів з архівів Служби безпеки України. У них ішлося про боротьбу радянської влади з польським підпіллям у 1940‑х роках. Але, як і будь-якому історику, мені було цікаво переглянути матеріали, які є в інших фондах. Так я натрапив на звіти КДБ 70‑80 років. Тоді звернувся до історика Анджея Ґраєвського, якого вважаю одним із найкращих дослідників у цій сфері. Анджей зацікавився документами і я запросив його до Києва попрацювати над ними. Нам вдалося знайти цікавий комплекс джерел про сприйняття понтифікату Йоана Павла II в радянській Україні».
Лукаш Адамський, заступник директора Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського
Автор видання, історик Анджей Ґраєвський каже, що представляти цю книжку в УКУ є честю для нього, адже греко-католицька спільнота є одним із її головних героїв:
«Якщо понтифікат Йоана Павла II становив загрозу для Радянського Союзу (а він становив), то саме тому, що Папа з самого початку поставив у центрі свого понтифікату питання свободи Української Греко-Католицької Церкви. Це питання не звучало достатньо сильно ні в польському просторі, ні, мабуть, в українському. Тож ця книжка повинна стати поштовхом для роздумів щодо двох важливих питань. Для українців — наскільки важливим був понтифікат Йоана Павла II не тільки з релігійного погляду, а й через піднесення суспільно-політичної активності. А для поляків — якою важливою була Україна в цьому понтифікаті».
Польський історик і публіцист Анджей Ґраєвський
Світлана Гуркіна, працівниця Інституту історії Церкви, в короткому виступі зазначила:
«Папа Йоан Павло II справді тісно повʼязаний з Україною. Це видання відкриває нам його постать з іншого боку. Папа доклався до святкування 1000‑ліття Хрещення Русі-України. У цій книжці є багато документів із середовища тих людей і структур, які намагались перешкодити цій події та використати її на свою користь. Маємо багато прикладів переплетення доль греко-католиків і римо-католиків, українців і поляків у протистоянні комуністичному режимові та його антирелігійній політиці».
Світлана Гуркіна, працівниця Інституту Історії Церкви
Тарас Бублик, працівник Інститут історії Церкви, переконаний, що такий збірник є дуже цінним у викладацькому процесі:
«Студенти іноді не мають можливості йти в архіви, а цей збірник дає змогу безпосередньо почитати автентичні документи про певну подію чи особу. Постать св. Йоана Павла ІІ є дуже важливою для історії нашої Церкви. Папа мав величезний вплив на вихід УГКЦ з підпілля, оскільки саме він змінив політику Апостольського Престолу щодо питання греко-католиків. Це добре помітно вже в першій реакції Патріарха Йосифа Сліпого на обрання кардинали Войтили римським архієреєм: “Він [Папа] знає, що значить терпіти, бути переслідуваним і не мати прав, що таке безбожний комунізм, і також знає, що таке спрага за правдою”».
Департамент інформації УКУ