Серед 21-го з поміж новопроголошених кардиналів, які будуть введені в сан 30 вересня, є як очікувані призначення, так і різні несподіванки.
На це в редакторській колонці вказує редакційний директор Дикастерію в справах комунікації Андреа Торньєллі, пише Vatican News.
У неділю, 9 липня 2023 р., Папа Франциск оголосив про те, що 30 вересня проведе консисторій, під час якого до Колегії кардиналів будуть введені нові ієрархи, покликані допомагати Єпископові Рима у здійсненні його служіння. Це буде вже дев’ятий консисторій за 10 років цього понтифікату.
У редакторській колонці, опублікованій після цього проголошення, Андреа Торньєллі звертає увагу: переглядаючи цей перелік імен, можемо побачити як «очікувані» призначення, так і різного роду несподіванки. Щодо перших, то очікуваним було надання кардинальської гідності трьом нещодавно призначеним очільникам важливих дикастеріїв Римської курії (у справах єпископів, Східних Церков та віровчення). Можна було сподіватися на кардинальські призначення для архієпископів Мадрида й Боготи. Однак не забракло й несподіванок, які відповідають тому, що ми вже могли бачити протягом цих десяти років понтифікату.
Андреа Торньєллі вказує на призначення кардиналами двох нунціїв, що мають менше, ніж 80 років. Прецедент уже був 2016 року, коли кардинальську гідність отримав Апостольський нунцій у Сирії, Маріо Дзеннарі, який досі там служить. Цього разу йдеться про Еміля Пауля Черріґа, 76‑річного нунція в Італії, та Крістофа П’єрре, 77‑річного нунція у США, які вже завершують своє дипломатичне служіння.
Вперше кардинальський берет отримає латинський Єрусалимський патріарх, у цьому випадку — архієпископ П’єрбаттіста Піццабалла. Так представник Святої Землі, «материнської» Єрусалимської Церкви, входитиме до проводу Вселенської Церкви через співпрацю з Наступником святого Петра, до якої покликаний кожен кардинал.
Відомою, за словами редакційного директора, є увага Папи Франциска до периферій та «приграничних» Церков. У цьому сенсі значущими є призначення кардиналами Стівена Мулли, архієпископа Джуби (Південний Судан — країна, яку Папа Франциск відвідав у лютому минулого року), а також Стівена Брісліна, архієпископа Кейптауна (ПАР) та Протасе Руґамбви, архієпископа-коад’ютора Табори (Танзанія). Ці три африканські митрополичі престоли вперше матимуть кардинала. Також варто відзначити включення до числа кардиналів-виборців нового єпископа Гонконгу Стівена Чоу Сау-Яна та Головного настоятеля салезіян о. Анхеля Фернандеса Артіме.
Серед тих, кому за 80, Торньєллі виокремлює колишнього нунція і секретаря Папської ради з душпастирства мігрантів і подорожніх — архієпископа Аґостіно Маркетто, дослідника Другого Ватиканського Вселенського Собору, і літнього аргентинського капуцина Луїса Дрі — сповідника в санктуарії Помпейської Божої Матері, що в Буенос-Айресі: обох цих людей Папа Франциск добре знав ще до свого обрання на престол св. Петра.
Підсумовуючи, Андреа Торньєллі зазначає: після консисторію 30 вересня кількість кардиналів-виборців зросте до 137 — що перевищує 120, кількість, визначену ще св. Павлом VI, але яку вже не раз перевищували і святий Йоан Павло ІІ, і Бенедикт XVI.
Якщо поглянути на статистику, то на кінець вересня 53 кардинали-виборці походитимуть із Європи, 15 — із Північної Америки, 24 — з Латинської Америки, 19 — з Африки, 23 — з Азії та 3 виборців — з Океанії.
Варто зазначити, що за всі 10 років понтифікату Папа Франциск не призначив жодного кардинала для Церкви в Україні. Раніше кожна з гілок Католицької Церкви в Україні мала своїх представників у Колегії: це були Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар (1933-2017) та Львівський митрополит РКЦ Мар’ян Яворський (1926-2020).