Літургійні читання на 6 березня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Свв. сорока двох мучч., що в Аморії

Апостол
1 Йо 3, 21 – 4, 6 

21 Улюблені, коли наше серце не звинувачує [нас], то маємо смі­ли­вість перед Богом, 22 і чого тільки попросимо, одер­жимо від Нього, оскільки зберігаємо Його заповіді й робимо те, що Йому до впо­доби.
23 І це Його заповідь, щоб ми по­ві­рили в Ім’я Його Сина Ісуса Хри­ста, і любили одне одного, як Він нам за­повів. 24 А хто зберігає Його заповіді, той у Ньому перебуває, а Він — у ньо­му, а що Він у нас перебуває, дізнаємося від Духа, якого Він нам дав.

1 Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, адже багато лже­про­років з’явилося у світі. 2 Пізнавайте Божого Духа тим, що кожний дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, є від Бога. 3 А кожний дух, який не визнає, що Ісус [Христос прийшов у тілі], не є від Бога, — це від антихриста, про якого ви чули, що надходить і вже тепер є у світі. 4 Ви, дітоньки, від Бога, і ви пе­­ре­могли їх, бо більший Той, хто у вас, ніж той, хто у світі. 5 Вони — від світу, тому по-світ­ськи говорять, і світ їх слухає. 6 Ми — від Бога. Хто пізнав Бога, той нас слухає, а хто не від Бога, той нас не слухає. Так пізнаємо Духа істини і духа обману.

Євангеліє
Мр 14, 43 – 15, 1

43 Він ще говорив, як ураз з’яви­вся Юда, один із дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, — від пер­­во­священників, книжників і стар­­­ших. 44 Той, хто зрадив Його, дав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то є Він; схопіть Його та уважно ведіть! 45 І прийшовши, він відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! — і поцілував Його. 46 Вони ж наклали свої руки на Нього і схопили Його. 47 Один із тих, які стояли, ви­хо­пив меча і вдарив раба пер­во­свя­щенника й відтяв йому вухо. 48 Ісус сказав їм у відповідь: Як про­­ти розбійника ви вийшли з ме­чами та киями, щоб Мене схо­пи­ти. 49 Щодня був Я з вами, навчав у хра­мі, однак ви не схопили Мене. Але нехай збудеться Писання!
50 І, залишивши Його, всі учні втекли. 51 А один юнак ішов за Ним, об­гор­нувшись по нагому в покривало. Вони схопили і його. 52 Та він, залишивши покривало, втік [від них] голим.
53 А Ісуса повели до первосвя­ще­нника. Там зійшлися всі перво­свяще­нни­ки, старші та книжники. 54 Петро ж віддалік йшов слідом за Ним — аж у двір первосвященника. І він сів зі слугами та й грівся біля вог­ню. 55 А первосвященники і весь си­недріон шукали свідчення проти Ісуса, щоб Його вбити, та не зна­хо­дили. 56 Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але ті свідчення не збігалися. 57 Деякі вставали і лжесвідчили про­ти Нього так: 58 Ми чули, як Він говорив, що зруйнує цей рукотворний храм і за три дні збудує інший, нерукотвор­ний! 59 Але й це їхнє свідчення не під­твердилося. 60 Тоді первосвященник, ставши посередині, запитав Ісуса, кажучи: Не відповідаєш нічого на те, що про­ти Тебе свідчать? 61 Але Він мовчав і не відповідав нічого. Знову первосвященник запи­тав Його і каже Йому: Чи ти є Хрис­тос, Син Благословенного? 62 А Ісус сказав:
Я є, і ви побачите Си­на Людського, який сидітиме пра­воруч Сили та йтиме на хмарах небесних!
63 Первосвященник роздер на собі одяг і сказав: Навіщо потрібні нам ще свідки? 64 Ви чули хулу. Як ви вважаєте? І всі вони присудили, що Він по­ви­нен померти.
65 Деякі почали плювати на Ньо­го, закривати Його обличчя, бити по щоках, ще й приказувати Йому: Пророкуй! І слуги також били Його в обличчя.
66 Петро був унизу на подвір’ї. Прийшла одна зі служниць перво­священика, 67 побачила Петра, який грівся, гля­нула на нього й каже: І ти був з Ісу­сом Назарянином! 68 Але він відрікся, кажучи: Я не знаю і не розумію, про що ти го­во­риш! І вийшов геть у переддвір’я. І тут заспівав півень. 69 Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що він — один з них. 70 Він знову відрікся. Невдовзі при­сутні почали говорити Петрові: Справді, ти з них, бо ти — галілеєць [і мова твоя — подібна]. 71 А він почав зарікатися і клясти­ся, що не знає того Чоловіка, про якого вони говорять. 72 І тут вдруге заспівав півень. І згадав Петро слова, які йому сказав Ісус: Перш ніж півень двічі заспі­ває, ти тричі зречешся Мене! І, зга­дав­­ши, він почав плакати.

1 Рано-вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном вчинили раду; зв’я­зав­ши Ісуса, повели й передали Пила­то­ві.