«Добридень» — просте привітання. Чи може воно справді змінити чийсь день? Хто я така, щоб бажати вам доброго дня? Почитайте до кінця — і дізнаєтеся.
Мій колега перетворив звичайне привітання на маленький шедевр і допомагає підняти людям настрій. Наприклад, він стоїть у черзі до каси й бачить утомлену продавчиню, яка механічно вітається з клієнтами словами «День добрий», дивиться їй в очі і з усмішкою відповідає: «Добрий день! А ви певні, що він справді добрий?» Зазвичай спантеличена жінка, вирвана зі своєї рутини, зиркає на нього, бачить привітне усміхнене обличчя — і відповідає щось на кшталт «Ну, могло би бути й краще». Тоді він додає: «У такому разі, бажаю вам, щоб він і справді був хорошим». Цей короткий діалог робить «Доброго ранку», сказане до наступного покупця, трохи веселішим, а люди в черзі теж здаються життєрадіснішими. Це тільки мить — але вона має значення.
Три підходи до переживання емоцій
До чого я веду? Мені цікаво, як високо ми цінуємо важливість дрібниць, які можуть підняти нам настрій. Деніел Ґоулман, автор книжки «Емоційний інтелект», виділив три типи людей. Перші — це ті, яким важко визначити, що вони відчувають. Такі люди не можуть розпізнати свої емоції і погано розуміють сигнали свого тіла. І хоча емоції, які вони відчувають, вочевидь впливають на їхню поведінку та стосунки з іншими, — вони нічого не можуть із цим зробити. Зазвичай просто погано почуваються, але не можуть назвати свої відчуття або розпізнати, звідки конкретне «погано» походить. Друга група — це люди, які здатні точно розпізнати свої емоції, але розуміють, що нічого не можуть із ними зробити. Наприклад, якщо такій людині сумно, вона просто чекає, поки це минеться. Третя група — люди, які вміють не тільки точно розпізнавати свої емоції, але й контролювати їх. Саме вони цінують дрібниці, що допомагають регулювати настрій.
Розпізнавання емоцій
До якого типу належите ви? Дізнатися це можна за допомогою простого тесту. Подумайте, яку емоцію або змішані емоції ви відчуваєте зараз? Переважно це не дуже сильні емоції (особливо коли ви просто читаєте статю). Чи можете ви їх назвати? Чи можете визначити, як ви відчуваєте їх у своєму тілі? Чи можете визначити, до яких дій вони вас спонукають? Або виразити за допомогою метафори?
Дозвольте навести приклад: коли я пишу цей текст, то відчуваю бажання з максимальною користю донести те, що маю сказати; трохи тривоги, тому що маю на це мало часу, і доброзичливість до моїх читачів. У тілі я відчуваю це як мобілізацію і водночас — легку напруженість. Це підштовхує мене до максимальної концентрації. Метафорично — я почуваюся тостом, який має вистрибнути з тостера в ідеальний момент.
Як бачите, остання метафора трохи химерна і може бути незрозумілою для вас; але я її відчуваю і розумію. Всі чотири підходи до опису емоції є хорошими:
1)назвати емоцію;
2)визначити зміни у вашому тілі, які вона провокує;
3)визначити дію, до якої вас спонукає емоція;
4)описати емоцію за допомогою метафори.
Якщо ви можете використовувати будь-який з підходів (або навіть усі чотири!) для опису емоції, яку відчуваєте, то ви належите до групи людей, які усвідомлюють свої емоції. Якщо ні — то для вас є добра новина: цього можна навчитися!
Якщо ви вмієте розпізнавати свої емоції — варто замислитися, чи належите ви до людей, які намагаються керувати ними, чи до тих, хто пасивно їм піддається? Коли хтось обіцяє дати вам кілька порад, як просто покращити настрій, — ви зацікавлюєтеся чи кажете: «Ну ви пишете це тому, що ніколи не були у моїй ситуації і не знаєте, що ніякими дурними трюками її не змінити»?
І ось тут ми переходимо до суті. Хоч би до якої групи ви належали — обіцяю: ви дізнаєтеся щось корисне.
Доброго вам дня. Мене звати Богна Бялецька. Я психолог, намагаюся допомагати людям, збираючи практичні поради щодо психічного здоров’я, стосунків, виховання дітей. Уже багато років співпрацюю з католицькими виданнями Польщі. А від сьогодні буду писати і для вас.
Про що? Як?
Почну з розвитку теми — що ми можемо зробити, щоб бути в кращому контакті з нашими емоціями; щоб керувати ними, а не бути їхніми рабами.
Що я можу пообіцяти? Поради, які будуть вдумливими, написаними з погляду людини, яка має не лише психологічну освіту, але й певний життєвий досвід (я народилася в 1970‑ті), я дружина і матір. Тож я кажу вам «Добрий день» — і бажаю, щоб він був насправді добрим.
Богна Бялецька, Aleteia
Переклад: Дарина Янчук, СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
