Літургійні читання на 9 серпня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. ап. Матія

Апостол
1 Кор 7, 35 – 8, 7

35 Кажу це для вашої користі, а не для того, щоб ярмо на вас на­клас­ти, щоб ви з гідністю і ревно три­ма­лися Господа.
36 Як хтось думає про свою дів­чи­ну, що недобре, коли вона так за­ли­шить­ся і в зрілому віці, то не­хай ро­бить, як хоче, — він не грішить: хай такі виходять заміж. 37 А як хто непохитний серцем і без примусу має владу над своєю во­лею, і постановив у своєму серці збе­регти її дівчиною, той добре зро­бить. 38 Отже, хто видає заміж дівчи­ну, добре робить, а хто не видає її, ро­бить ще краще.
39 Жінка зв’язана [законом], до­ки живе її чоловік. Якщо ж помре чо­ловік, вона вільна вийти заміж, за кого хоче, тільки щоб у Господі. 40 Однак блаженнішою вона є, як­що за моєю порадою зали­ша­ти­меться так. Думаю, що і я маю Бо­жо­го Духа.

1 А щодо ідольських жертв, розуміємо, що ми всі маємо знан­ня. Проте знання приводить до заро­зумілості, а любов збудовує! 2 Якщо хто вважає, ніби щось знає, то він нічого не знає так, як на­лежить знати. 3 Але хто любить Бога, той був пізнаний Ним. 4 Адже про їжу, яка приноситься в жертву ідолам, знаємо, що ідол у світі — ніщо, і немає іншого Бога, крім Єдиного. 5 Якщо і є так звані боги чи то на небі, чи то на землі, оскільки є ба­га­то богів і багато володарів, 6 то для нас один Бог — Отець, від якого походить усе, і для якого є ми, і один Господь — Ісус Христос, через якого все, і ми через Нього. [І один Святий Дух, у якому — все; і ми є в Ньому].
7 Та не у всіх таке знання. Адже де­які, призвичаївшись до ідолів, ще й досі їдять так, наче споживають ідольські жертви, і їх­нє сумління, будучи немічним, опо­ганюється.

Євангеліє
Мт 15, 29-31

29 Відійшовши звідти, Ісус набли­зився до Галілейського моря і, під­нявшись на гору, сів там. 30 І прийшло до Нього багато лю­дей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх. 31 Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здо­ро­ві, кульгаві ходять, і сліпі ба­чать. І прославляли Бога Ізрáї­ле­вого.

Апостола:

Апостол
Ді 1, 12-17. 21-26

12 Тоді вони повернулися в Єру­салим з гори, званої Оливною, що не­далеко від Єрусалима, — на відстані ходи в суботу. 13 Прийшовши, вони ввійшли в горницю, де були Петро та Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вар­толомій та Матей, Яків Алфеїв та Си­мон Зилот і Юда Яковів. 14 Усі вони з жінками, з Марією, матір’ю Ісуса, та Його братами пе­ре­бували однодушно в молитві [й бла­ганні].
15 Тими ж днями Петро, ставши серед братів, а людей було бли­зь­ко ста двадцяти осіб, ска­зав: 16 Мужі, брати! Треба було, аби сповнилося Писання, яке провіщав Дух Святий устами Давида про Юду, котрий привів тих, які схо­пи­ли Ісуса, 17 бо він був зарахований до нас і отримав частку в цьому служінні.
21 Отже, треба, щоб один з тих мужів, який був з нами упродовж всьо­­го часу, коли Господь Ісус пере­бував і спілкувався з нами, — 22 почавши від хрещення Йоана і до дня, як Він вознісся від нас, — щоб разом із нами один з них був свід­ком Його воскресіння.
23 І поставили двох: Йосифа, якого називали Варсавою, котрий був прозваний Юстом, і Маттія, 24 та, помолившись, сказали: Ти, Господи, який знаєш серця всіх, по­ка­жи, кого з цих двох Ти вибрав 25 зайняти місце служіння і апос­тольства, замість Юди, який відпав, щоби піти на своє місце! 26 І кинули жереб. І випав жереб на Маттія, якого й зараховано до одинадцятьох апостолів.

Євангеліє
Лк 9, 1-6

1 А коли покликав Дванадцятьох, то дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хво­роб. 2 І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти не­ду­жих. 3 І сказав Він їм: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хлі­ба, ні грошей, ні двох одежин не май­те. 4 І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте. 5 А як хто не прийме вас, то, ви­ходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг — на свідчення проти них». 6 Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангеліє та оздоровлюючи всюди.