Біблія містить кілька поет про створення світу. Найвідомішим є уривок із початку Книги Буття.
Надзвичайно образною поетичною мовою нам об’являють істини про початки нашого існування. Однак щоб добре зрозуміти послання Книги Буття, треба сягнути по інші тексти. Найважливішим із них, схоже, є Пролог із Євангелія св. Йоана.
Бог «має сенс»
На початку було Слово, потім Бог створив небо і землю, а потім була… темрява. Саме такою, відповідно до Біблії, є хронологія подій (Йн 1, Бут 1). Давайте приглянемося до цих етапів по черзі.
Первісне Слово (грецькою Логос) — це сам Бог, споконвічний Бог, який для нас є таємницею нез’ясовною і дійсністю, яку ми неспроможні осягнути повністю. Однак Біблія — принаймні в цьому місці — не говорить про Нього «незбагненний» чи «несказанний». Для нас Він таким залишається; але на початку, тобто у своїй суті, Він таким не є. Зв’язок між Отцем і Сином у Євангелії порівняний із вимовленням слова. Бог Отець виражає себе через Слово, яким є Його Син. Відповідно, сенс виражається в самому Богові. Створіння буде образом цього зв’язку: в ньому проявиться раціональність і порядок, які беруть початок від Творця.
Бог є світло і в Ньому нема жодної темряви (1 Йн 1,5). Це інший аспект тієї самої істини. Метафору світла ми часто поєднуємо з сенсом, кажучи, наприклад, що для нас щось роз’яснилося, — коли починаємо щось розуміти. Також світло означає досконалість, на противагу темряві, в якій чаїться зло. «Бог є світло» — це, відповідно, означає, що Він досконалий і повний сенсу (або і взагалі, є Сенсом).
Бог готовий вдихнути сенс у своє діло
Далі, згідно з поемою із Книги Буття, Бог створив небо і землю. Те, що існує, є ділом Бога, а отже, містить у собі раціональність і потенціал досконалості. Чому тільки потенціал, а не повне здійснення? Про це кажуть наступні фрази Гімну про Створіння. В них читаємо, що земля була порожнечею, над якою лежала пітьма. З подальшого опису робимо висновок, що все, що Бог створив, було добре, — отож не може йтися про темряву як символ зла. Радше це темрява, яку ще не наповнила Божа досконалість, темрява очікування, відкрита на світло.
На початку бачимо порожнечу й безмір вод, оповитий пітьмою. Над цим усім підноситься («ширяє», сказано в перекладі) Божий Дух, немовби роздумуючи над творінням, яке має звершити, готовий до творчого акту. Отже, тут маємо два чинники: Божого Духа, готового вдихнути сенс у своє творіння, і творіння, яке очікує на це Боже діяння.
Дух возноситься над моєю пітьмою
Послання, вміщене в цьому тексті, — універсальне. Воно говорить не тільки про те, що було на початку, але описує також нас самих. Як створіння, ми недосконалі: по‑перше, за природою, а во‑друге, внаслідок гріха. Божий Дух «ширяє» над нами, готовий вдихнути в нас сенс і роз’яснити наші уми. Він наповнює наші серця, шукаючи відкритості й дозволу Йому діяти. Коли його знайде — починають діятися чуда.
Тут також можна знайти аналогію до першого створення. Бог сказав: «Нехай буде світло. І настало світло» — не тільки над землею та безміром вод, але також і наді мною. Оповита пітьмою порожнеча, над якою за велінням Божим спалахує світло, — це образ моєї душі. «Світло в темряві світить» (Йн 1,5) — це Бог, який діє в мені, наповнюючи мене своїм сяйвом (якщо я даю діяти Святому Духові в собі).
Те, що відбувається потім, — це нестримна радість творіння. Бог, як митець, творить, порядкує і захоплюється своїм творінням. Надає сенс своїм ділам, виявляє їхню красу і поступово їх удосконалює. Крок за кроком насичує їх своєю присутністю і огортає світлом.
Ісус входить у мою пітьму
Боже світло потужне настільки, що навіть якщо створіння добровільно зануриться в пітьму, порятунок для нього буде. Приниження Божого Сина — це входження в темряву. Невипадково Ісус народжується вночі; не без причини Він уночі постає з гробу. Проходячи життям, не вагається увійти в темряву гріха. Там, де панує морок, пробивається світло; там, де панує гріх, проливається благодать.
Також і моя пітьма, навіть якщо здається непроглядною, для Бога такою не є. Дух Божий носиться над моїм пустирищем і шукає місця, через яке міг би влити світло. Дивиться на мене з захватом, бо бачить потенціал, який у мені заклав при створенні. Чекає, коли я відкрию Йому серце, щоб могти його впорядкувати, вдосконалити і наповнити сенсом.
Переклад CREDO за: Пьотр Кравчик, Aleteia