3 грудня Церква вшановує святого Франциска Ксаверія, одного з перших єзуїтів, що почали освоювати євангелізаційні простори Азії.
Він народився в 1506 році у королівстві Наварра — регіоні, нині розділеному між Іспанією та Францією. Його мати була спадкоємицею шанованого роду, а батько — радником короля Йоана III. Його брати обрали шлях армійської служби, а Франциск натомість вступив у коледж в Парижі. Там він вивчав філософію, а потім, отримавши ступінь магістра, сам почав викладати.
У Парижі доля Франциска відкрилася йому завдяки його давньому другові (і майбутньому святому) Петру Февру та старшому студентові на ім’я Ігнатій Лойола. Він приїхав у Париж у 1528 році, щоб отримати науковий ступінь, і зібрав навколо себе групу чоловіків, які прагнули прославити Бога своїми життями.
Спочатку особисті амбіції не давали Франциску прислухатися до Божого заклику. Скромний і суворий спосіб життя Ігнатія не приваблював його. Але той, переживши яскраве навернення, часто ставив Францискові питання самого Христа: «Яка користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу?» (Мт 16, 26).
Поступово Ігнатій переконав Франциска відмовитися від своїх планів і відкрити свій розум Божій волі. У 1534 році Франциск Ксаверій, Петро Февр та четверо інших чоловіків приєдналися до Ігнатія, склавши обітницю бідності, чистоти та відданості поширенню Євангелія через особистий послух Папі.
У 1537 році Франциск став священником. Через три роки Папа Павло III особисто схвалив появу у Церкві нового ордену єзуїтів. Того ж року король Португалії попросив Папу надіслати місіонерів на нещодавно приєднані території в Індії.
Спочатку Франциск, разом з іншим єзуїтом, Симоном Родрігесом, перебував у Португалії, піклуючись про хворих і навчаючи віри. Потім, у свій 35-й день народження, він відплив до Гоа, що на західному узбережжі Індії. Там він застав португальських колоністів, які своєю негідною поведінкою ганьбили Церкву.
Ця ситуація підштовхнула Франциска до активних дій. Він проводив дні, відвідуючи в’язнів і хворих, збираючи групи дітей, щоб розповідати їм про Бога, і проповідував як португальцям, так і індійцям. Переймаючи спосіб життя простих людей, він жив у хатині з земляною підлогою і харчувався рисом і водою.
Його місіонерські зусилля серед бідних були успішними, хоча він мав труднощі з наверненням вищих класів, а також наражався на протидію з боку як індуїстів, так і мусульман. У 1545 році він почав євангелізувати Малайзію, а у 1549 році звернув свою увагу на Японію.
Досконало вивчивши японську мову, Франциск навчав перше покоління новонавернених японських католиків. Багато хто казав, що вони готові радше прийняти мученицьку смерть, аніж зректися віри, яку так здалека привіз їм єзуїт.
Згодом Франциск Ксаверій захворів, а 3 грудня 1552 року помер, шукаючи шляху потрапити у Китай, який ретельно охороняв свої кордони. У 1622 році Франциска Ксаверія канонізували — в один день із Ігнатієм Лойолою.
фінансово.
Щиро дякуємо!
