Літургійні читання на середу, 15 грудня

Римо-кат.: Середа ІІІ Тижня Адвенту

Греко-кат.: прор. Аввакума

Римо-католицький календар

Середа ІІІ Тижня Адвенту

Перше читання
Іс 45, 6б-8. 18, 21б-25

Читання з Книги пророка Ісаї.

«Я – Господь, і іншого немає! Я витворюю світло й творю пітьму, чиню добро й допускаю зло. Я, Господь, усе це чиню. Розлийте, небеса, згори росою правду, і нехай хмари дощем її виллють! Нехай відчиниться земля і дасть спасіння, і нехай виростить разом справедливість! Я, Господь, це творю». Бо так говорить Господь, Творець неба, – Він, Бог, що сотворив землю, що сподіяв її та укріпив її; не створив її пустою, Він создав її, щоб на ній жили: «Я Господь, і іншого немає! Хіба ж не Я, Господь? Крім Мене нема іншого Бога, Бога справедливого, і Спаса нема, крім Мене. Оберніться до Мене і спасетеся, всі кінці світу, бо Я Бог, і іншого немає! Клянуся сам собою, із уст моїх виходить правда, слово незмінне: Переді Мною зігнеться кожне коліно, Мною кожен язик буде присягатись. «Лиш у Господі, – казатимуть про Мене, – справедливість і сила». До Нього прийдуть, застиджені, всі ті, що кипіли гнівом проти Нього. У Господі буде виправдане та прославлене все потомство Ізраїля». 

Слово Боже.

Псалом респонсорійний Пс 85(84),9аб-10,11-12,13-14(П.: Іс 45,8)

Хмари пролийтесь Праведним із неба

Послухаю, Господь Бог говорить: *
про мир говорить до народу свого і до своїх побожних.
Справді, Його спасіння близьке до тих, що Його бояться, *
щоб слава Його перебувала в краю нашім.

Милосердя й вірність зустрінулися разом, *
справедливість і мир поцілувались між собою.
Правда з землі зійде, *
і справедливість дивитиметься з неба.

Та й сам Господь дасть щастя, *
і земля наша дасть свій урожай.
Перед Ним ітиме справедливість *
і спасіння, – там, де Він буде ступати.

Спів перед Євангелієм
Іс 40,9-10

Алілуя, алілуя, алілуя.
Підніми сильно голос, Ти, що несеш веселі вісті,
ось Господь Бог іде в потузі.

Євангеліє
Лк 7,18б-23

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу Йоан покликав до себе двох своїх учнів і послав їх до Ісуса сказати: «Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?» Прийшовши ті мужі до Нього, кажуть: «Йоан Христитель послав нас до Тебе спитати: Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?” Саме того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих духів і багатьом сліпим дарував прозріння. У відповідь Ісус сказав їм: «Ідіть, повідомте Йоана, що ви бачили й що чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Добра Новина; і блаженний той, хто не спотикнеться через Мене».

Слово Господнє.

Греко-католицький календар:

прор. Аввакума

Ап. – Євр. 323 зач.; 10, 1-18.

1. Закон бо, мавши лиш тінь майбутніх благ, а не самий образ речей, ніколи не може тими самими жертвами, які приносяться щороку, повсякчасно зробити досконалими тих, які приступають до Бога. 2. Чи ж їх не перестали б приносити, коли б ті, що служать, очистившись раз назавжди, не мали більше ніякої свідомости гріхів? 3. Власне, навпаки: ними нагадуються щороку гріхи, 4. бо неможливо, щоб кров волів та козлів усунула гріхи. 5. Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені. 6. Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи. 7. Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.» 8. Сказавши вище: «Ні жертв, ані приношень, ні всепалень, ані жертви за гріхи ти не схотів і не вподобав собі», дарма що вони приносяться за законом, тоді сказав: 9. «Ось я іду вчинити твою волю.» Касує, отже, перше, щоб установити друге. 10. Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди. 11. Кожен священик стоїть щодня, служачи і часто приносячи ті самі жертви, які ніколи не можуть гріхів змити. 12. Він же, принісши лиш одну за гріхи жертву, возсів назавжди по правиці Бога, 13. чекаючи далі, поки його вороги не будуть покладені, як підніжок, йому під ноги. 14. Бо він лиш одним приносом удосконалив назавжди тих, що освячуються. 15. Про це й Дух Святий теж свідчить, коли каже: 16. «Ось той завіт, що його я по тих днях заключу з ними, каже Господь: вкладу мої закони в серця їхні, й на умах їхніх випишу їх. 17. Ні їхніх гріхів, ні беззаконня більше не згадуватиму.» 18. А де прощення гріхів, там непотрібно вже приносу за гріхи.

Єв. – Мр. 36 зач.; 8,30-34.

30. Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього. 31. І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне. 32. А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти. 33. Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: «Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське.» 34. І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.

liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua