Як відрізнити важкий (смертельний) гріх від легкого (щоденного)?
І важкий, і легкий гріх – це завжди зло. Тільки перший з них – це більше зло, а другий – менше. Розрізнення на важкі та легкі гріхи істотне лише з точки зору можливості приступити до Господнього Столу.
Важкий гріх (смертельний) – це такий вчинок (поганий), через який людина:1) свідомо, 2) добровільно, 3) у серйозній справі – порушує Божий закон (тобто, чинить зло).
Гріх називаємо важким, якщо всі три з вищеназваних умов були присутні одночасно (а не, наприклад, лише дві з них). Здійснення важкого гріха призводить до того, що католик не може без сповіді приступити до Святого Причастя. Якби він в такому стані душі несподівано помер – він не міг би потрапити у небо…
Отже, по-перше – серйозність справи. Тут важливу роль (важкість матерії) відіграють Божі Заповіді. Про це говорить Катехизм Католицької Церкви (1858):
«Важкість матерії уточнена в Десятьох Заповідях – за відповіддю Ісуса багатому юнакові: «Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідчи неправильно, не кривдь, шануй твого батька та матір» (Мр. 10,19). Важкість гріха є більшою або меншою: убивство важче, ніж крадіжка. Береться також до уваги і гідність скривдженої людини: жорстокість, учинена проти батьків, сама по собі є важчою, ніж учинена проти чужого».
На практиці часто потрібно просто знати думку Церкви щодо цього вчинку. У цьому допомагає катехиза, повчання сповідника. Але відповідні знання можна здобути також читаючи конкретні частини Катехизму (третя частина, другий розділ).
На жаль, загальні знання на цю тему можна здобути лише завдяки старанному вивченню. Катехизм Католицької Церкви не дає простого ключа для того, щоб розрізняти гріхи. Про вагу провини досить часто інформує обговорюючи конкретні людські вчинки. При багатьох справах написано, що щось становить важку моральну провину і є серйозним порушенням Божого права чи щось подібне.
Для того, щоб самостійно оцінити вагу гріха, можна задуматися, наскільки даний вчинок ображає Бога, іншу людину або мене самого. На це слід звернути увагу передусім у випадку гріхів супроти I, II, III, IV, V, VIII заповідей. Гріхи супроти VI заповіді завжди вважаються важкими, хіба що має місце брак свідомості чи добровільності учинку. Важка матерія у гріхах супроти VII заповіді це більш-менш вартість одного дня праці (слід додати, що радше вбогої) людини.
По-друге, важкий гріх може вчинити той, хто знає, що робить зле (свідомість). При цьому треба усвідомлювати дві справи: а) що щось робиться (а не що це відбувається крізь сон) і б) того, що те, що робиться – погано.
До речі, у цій справі полегшуючою обставиною не може стати незнання і затвердіння серця (це стосується другого підпункту). Якщо хтось мало дбає про те, щоб пізнати вчення своєї Церкви або противиться їй – не звільнюється тим самим від серйозної моральної вини. Також не стане виправданням той факт, якщо, наприклад, хтось спеціально вжив забагато алкоголю, щоб не бути свідомим вчиненого (до першого підпункту)…
І по-третє, щоб могти назвати гріх смертельним, він має бути людським вчинком, який народжується з вільного вибору. Зовнішній або внутрішній примус зменшують моральну відповідальність.
Звісно ж, у конкретній ситуації слід завжди задуматися, чи обставини (окрім свідомості та добровільності) не змінюють моральної кваліфікації вчинку. Наприклад, коли хтось в когось краде предмет, який має невеличку матеріальну вартість, зате величезну духовну та емоційну цінність, наприклад, останній лист батька чи матері.
Отже, все це не так просто. Не без причини моральна теологія – це окрема і дуже широка галузь знань. На цю тему постійно пишуться докторські та професорські дисертації…
У випадку сумнівів найкраще радитися зі сповідником. Навіть якщо він не зможе сам оцінити даний вчинок, то просто уділить розгрішення.
І насамкінець слід додати, що і важкий гріх, і легкий – це зло. Йдеться тільки про оцінку його величини. Ніколи не слід легковажити легких гріхів. Вони присипляють сумління і часто призводять до серйознішого зла. Розрізнення на важкі та легкі гріхи важливе лише з точки зору можливості приступити до Господнього Столу.
фінансово.
Щиро дякуємо!
