Дорогі Брати та Сестри! Представники влади
«Не кидайте дітей! Залишайте їх у нас…»
Плакати з таким написом з’являються по всій Європі в тому числі і в Україні, закликаючи жінок, які добровільно відмовляються від своїх дітей, залишати малюків не де доведеться, а в спеціально обладнаних «вікнах життя». Ці пристосування – високотехнологічна спроба хоча б часткового вирішення проблеми відмови батьків від власних дітей. «Вікно життя», звичайно, краща альтернатива для дитини, ніж сміттєвий бак, та вона не вирішує проблеми яка існує у суспільстві. Цією проблемою є невміння сприйняти дитину як Божий дар.
Узагалі, прототип «вікна життя» – так зване колесо підкидьків – з’явилося у XII столітті з ініціативи Папи Римського Інокентія III: його шокувала звістка про величезну кількість неживих немовлят, знайдених у водах Тибру. Перше таке «колесо» діяло в госпіталі Святого Духа в Римі, поряд з Ватиканом. Це був дерев’яний вертикальний циліндр, який містився у стіні. Матір залишала там дитину і рухала дзвіночок, щоб почули монахині.
Щороку в Україні реєструють кількадесят підкинутих дітей. Їх залишають у парках, під’їздах, супермаркетах, на смітниках… З надією врятувати бодай кілька таких немовлят і відкриваємо це «Вікно життя».
Користаючись цією нагодою хочу пригадати кожному з нас істину, що кожне людське життя є Божий дар, дар Того, Хто є найбільшим і остаточним гарантом цінності людського життя. Тому Святіший Отець Йоан Павло ІІ в енцикліці «Evangelium vitae» навчає, що:
«Кожна дитина вже від моменту зачаття є Божий дар. Цей дар інколи є важко прийняти, але він завжди є безцінний. Потрібно перш за все змінити своє відношення до зачатої дитини. Навіть якщо вона з’явилася, як кажуть «несподівано» – ніколи ця дитина не інтруз і не агресор. Вона є людською особою».
Тож треба тут особливо підкреслити, що цінність життя людини, як і її особиста гідність, знаходить своє обґрунтовування й отримує своє підтвердження у зв’язку, який єднає її з Богом, Творцем і Відкупителем. Саме завдяки цьому надприродному зв’язку людина стає спроможною пізнати цінність свого існування. Цінність людського життя це одна з центральних тем Біблії. Вже в Старому Завіті підкреслюється, що Бог — єдине джерело будь-якого життя; воно від Нього походить. Коли Бог вдихнув у зліплене з земного пороху тіло віддих життя (Бут. 2,7), тоді людина й стала живою істотою; таким чином Бог ділиться своїм життям з людиною і сам входить у її існування. Особливу цінність людського життя — на противагу до життя всіх інших істот — підкреслює той факт, що лише людина у специфічний спосіб бере участь у житті Бога: тільки людина це істота, створена на Його ―образ і подобу, і власне як істота, що живе, вона є образом Бога (Бут. 1,26-27). А Новий Завіт ще більше поглиблює розуміння цінності людського життя, в контексті смерті і воскресіння Ісуса Христа, котрий сам є Життям і дає життя вічне. Людське життя — неоціненний дар, вділений людині Богом з любов’ю і з думкою про обдарування її повнотою життя у поєднанні з собою.
На завершення я хотів би пригадати слова Святішого Отця Івана Павла ІІ з енцикліки «Evangelium vitae»: «Нам необхідна велика молитва за життя, яка іде на весь світ. В рамках спеціальних ініціатив, а також в щоденній молитві, нехай кожна християнська спільнота, кожен рух і товариство, кожна родина і кожен віруючий, ревно благають Бога, Творця і Всереджителя життя. Ісус показав нам, що молитва і піст – це найважливіше і найефективніше знаряддя проти сили зла».
Тому нехай ця прекрасна ініціатива відкриття «Вікна життя» при монастирі сестер Каносіянок у Вінниці рятує життя дітей.
Нагадаємо, «Вікно життя» відкрили у Вінниці 14 лютого.
фінансово.
Щиро дякуємо!
